Історія бібліотеки

            Історія нашої бібліотеки бере свій початок з відкриття у 1916 році Чернігівського вчительського інституту, але є ще досить цікава неофіційна версія того, що родовід університету і бібліотеки сягає сивої давнини – Чернігівського колегіуму, заснованого у 1700 році за взірцем Києво-Могилянської академії. Колегіум мав характер загальноосвітньої школи і був доступний для представників різних верств населення. Його засновником був Іван Максимович, уродженець Ніжина, вихованець Києво-Могилянської академії. Саме його постійною турботою та допомогою Лазаря Барановича і Ф. Углицького була організована бібліотека колегіуму, яка значно збагатилась їх власними працями. Утримувалась і поповнювалась бібліотека здебільшого коштом «различных людей». Кирило Ляшевський подарував бібліотеці близько 300 книг. Перший префект Чернігівського колегіуму А. Стаховський передав бібліотеці з «собственноручным» підписом 18 видань. До найстаріших видань, які знаходились у цьому книгосховищі, належали книги Петра Могили (видані у 1557, 1613, 1627 рр.), які потрапили сюди «без сомнения, от Лазаря Барановича». У бібліотеці Чернігівського колегіуму було німецькомовне видання творів Мартина Лютера, зібрання теологічних праць Йоганна Будде.

       Коло галльських пієтистів у бібліотеці колегіуму представлено працями Христофора Целярія, видавця творів Плінія, Цицерона, Курція, Й.А. Франке, відомого своїми філософськими коментарями до Біблії, а також теологічними працями біблеїста Йогана Давіда Міхаеліса, видавця Біблії давньоєврейською та грецькою мовами, автора єврейської граматики. Його Біблія і 10 примірників граматики, виданої у Бреслау 1748 р., зберігалися у бібліотеці Чернігівського колегіуму. У каталозі бібліотеки згадані праці протестантських теологів ХVІІ ст., зокрема Йогана Герхарда, професора теології Єнського університету.

          Серед філософських праць необхідно відзначити видання німецьких філософів Христофора Вольфа та Фрідріха-Хрістіана Баумейстера, за системою яких у другій половині ХVІІІ ст. викладалася філософія у навчальних закладах України. Наприклад, книги Баумейстера «Філософські дефініції» (Віттенберг, 1764) у бібліотеці колегіуму був 21 примірник. Представлені також твори німецького теоретика природного права Самуїла Пуфендорфа. Цікаво, що в бібліотеці колегіуму були дві праці українського вченого, доктора філософії Кенігсберзького університету І. Хмельницького (Кенігсберг, 1762 і 1767). Досить репрезентативним розділом бібліотеки була класична література, любов до якої прищеплювалась у навчальних закладах того часу. У каталозі згадані латиномовні видання творів Плутарха, Вергілія, Цицерона, Горація, Овідія, багато з них у великій кількості примірників. Зберігалося видання епіграм популярного в Україні англійського поета-гуманіста Овена (Бреслау, 1768). Представлені численні словники і граматики різних мов, географічні описи, історичні праці. Бібліотеці дісталося зібрання чернігівського єпископа Кирила Лящевецького, який помер у 1770 році – понад 400 книг латинською, російською мовами з теології, філософії, юриспруденції, класичної літератури. У його бібліотеці зберігалися рукописи «Історії козацької», звід законів «Права, за якими судиться малоросійський народ» (тепер цей рукопис знаходиться у бібліотеці Ягелонського університету), переклад з польської Статуту Великого князівства Литовського (1774 р.) та інші.

        Потреби церкви в освічених священнослужителях привели до відкриття в Чернігівському колегіумі богословського класу і перетворення в 1786 р. колегіуму в духовну семінарію, яка функціонувала понад 140 років. Але, як і в колегіумі, тут продовжувалась підготовка вчителів. Чернігівська духовна семінарія мала велику бібліотеку, яку успадкувала від колегіуму. Каталог її був упорядкований, в нього було внесено понад 8 тисяч назв, багато з яких, зокрема класична література, представлена у багатьох примірниках, що свідчить про використання книг у навчальному процесі. За кількістю книг це була друга бібліотека після Києво-Могилянської академії. Каталог побудовано за мовним принципом: бібліотека латинська (2,5 тисячі томів), німецька, французька, англійська, польська, російська. За тематикою книги можна поділити на Святе письмо, літературу богословську, філософську, видання класичної літератури, словники граматики різних мов, у тому числі грецької, єврейської; російську періодику (ХVІІІ ст.). Переважна більшість книг з теології, філософії, класичної літератури була латиномовна. Опис бібліотеки Чернігівської духовної семінарії фіксує її стан на той час, коли вона поповнилася зібраннями монастирськими і кафедральними. Тематика книг відображає спрямованість, характер та зміст навчального процесу.

        Кваліфікованих педагогів в області відчутно бракувало і в другій половині ХІХ ст. в Чернігові було зроблено спробу розгорнути їх цілеспрямовану підготовку. Впродовж 1871-1878 рр. і після тривалої перерви з 1914 року у місті, окрім духовної, діяла і учительська семінарія. Однак вони не могли повністю задовольнити потреби у педагогічних кадрах. У зв’язку з цим, у 1916 році у Чернігові було відкрито вчительський інститут. Натомість духовну семінарію, яка в пореволюційні часи втратила будь-які перспективи, у 1919 р. було закрито. У дореволюційному Чернігові для інституту не знайшлося ні приміщення, ні потрібних асигнувань, тому довелося в приватної особи зняти в оренду шість кімнат, де розмістилася квартира директора, канцелярія і кімната для зберігання інститутського майна, а для занять було взято в оренду ще одну кімнату в будинку колишньої торгової школи, де тепер міститься Головне управління статистики у Чернігівській області.

           Інститут розпочав своє існування як навчальний заклад для чоловіків. У 1916 році до інституту було зараховано 22 слухачі. Першим директором інституту був Олексій Павлович Флєров (1866-1954). Заняття почалися 22 вересня 1916 року. Бібліотека інституту спочатку налічувала лише 415 книжок. У 1917 році інститут переведено у розряд навчальних закладів вище середнього типу з словесно-історичним, фізико-математичним і природничо-географічним відділами. З 1919 року розпочинається докорінна перебудова роботи інституту. Скасовано викладання Закону Божого і включено в навчальний план вивчення соціології, політології. Головою педагогічної Ради було обрано Сергія Івановича Воробйова, який працював в інституті до початку Великої Вітчизняної війни, займаючи в різний час посаду ректора. Бібліотека, уже педагогічного інституту, значно поповнюється літературою ліквідованих навчальних закладів духовного відомства. У 1923-1924 рр. при бібліотеці організовується студентська читальня. У 1928 році інститут значно розширюється, відкривається факультет комплексників для вчителів початкових класів. Зміцнюється матеріальна база, збагачується фондами бібліотека, яка в цей час займає окремий будинок.

          На 1 липня 1932 року фонд становить 32473 книги.

      У 1933 році головний корпус інституту (нинішнє приміщення кооперативного технікуму) було передано Вищій комуністичній сільськогосподарській школі. Інститут розмістили в частині будинку по вул. Селюка, 34 (нині — госпіталь по вулиці Гетьмана Полуботка). На першому поверсі розміщувалася бібліотека. Інститут протягом свого існування зазнає ряд реорганізацій – інститут народної освіти (1920 р.), соціального виховання (1930 р.), педагогічний (1933 р.), учительський і педагогічний (1939 р.).

     Протягом наступних років фонди бібліотеки значно поповнювались, зокрема творами класиків марксизму-ленінізму, суспільно-політичною літературою. Плідну діяльність працівників бібліотеки перервала Велика Вітчизняна війна. 23 серпня 1941 року на Чернігів упали перші бомби фашистів. Учбовий корпус інституту з його чудовими кабінетами, лабораторіями, гуртожитком, житловими будинками викладачів було зруйновано. Знищено й бібліотеку. Важко визначити реальні збитки, заподіяні книжковим фондам бібліотеки. 21 вересня 1943 року Чернігів звільнено від окупантів. Відновлює діяльність інститут як дворічний учительський з двома факультетами історичним і мовно-літературним. Постає необхідність відновлення бібліотеки. Фактично заново розпочалась реорганізація фондів, всієї системи каталогів, відновлення системи обслуговування. Джерелами формування фондів були державні асигнування, подарункові видання, купівля у приватних осіб рідкісних видань XVIII — XIX століть історичної тематики, книг з мистецтва, педагогіки, фізики, математики. Значну частину видань (зокрема раритетів) отримано від бібліотеки Московського університету, Московської і Київської історичних бібліотек, педагогічної бібліотеки ім. К. Ушинського, Центральної наукової бібліотеки імені В.І. Леніна.
У складі інституту з 1916 року повсякчас функціонував історико-філологічний, історико-економічний факультет. Історичний факультет пережив воєнне лихоліття, але в 1949 році його було закрито, викладачів та студентів переведено до інших вузів України.

        У 1954 році Чернігівський учительський інститут було реорганізовано в педагогічний, а з 1961 року йому присвоєно ім’я Тараса Григоровича Шевченка. У 1958 році книжковий фонд бібліотеки налічував 97148 примірників літератури, штат бібліотеки – 4 чоловіки, площа – 165 кв.м. З кожним роком матеріальна база бібліотеки помітно покращувалась. У 1964 році у гуртожитку було відкрито читальний зал на 80 робочих місць, площа бібліотеки налічувала уже 274 кв.м, бібліотека обслуговувала 3324 читачі, книговидача складала 50476 примірників, кількість відвідувань 38156, штат – 9 чоловік. У 1970 році бібліотека отримала приміщення у новому навчальному корпусі інституту, в якому розмістився читальний зал на 200 робочих місць і викладацький на 24 робочі місця, чотирьохярусне книгосховище з вантажопідйомником, абонементи навчальної і наукової літератури, робочі кімнати для відділу обробки та каталогізації, бібліографічного відділу, підсобні приміщення.

      У старому приміщенні розмістився абонемент художньої літератури, фонд рідкісної книги, обмінно-резервний фонд. Загальна площа бібліотеки становила 1100 кв.м. На цей час штат бібліотеки налічував – 15 чоловік, книжковий фонд – 227566 примірників літератури. У 1974 році був створений другий студентський читальний зал на 50 робочих місць з відкритим доступом до літератури. У 1977 році бібліотека отримала додаткове приміщення для каталожного залу, збільшилась площа відділу обробки і довідково-бібліографічного відділів. У 1982 році фонд художньої літератури був перенесений у приміщення студентського гуртожитку. Загальна площа бібліотеки — 1300 кв.м., штат бібліотеки – 30 чоловік, кількість читачів за єдиним читацьким квитком – 5011 чоловік, книговидача – 513200 примірників, кількість відвідувань — 211189 чоловік. У своїй роботі бібліотека використовує нові форми обслуговування читачів: з 1970 року видача літератури здійснюється без запису в читацький формуляр; з 1977 року практикується груповий метод обслуговування читачів; започаткована безінвентарна форма обліку літератури. Бібліотека на цей час має півмільйонний фонд, що повністю відповідає профілю інститутських спеціальностей.

        Наблизити літературу до читача — першочергове завдання бібліотеки. Тому з 1992 року у бібліотеці функціонує абонемент наукової літератури та філіал бібліотеки на історичному факультеті. Історичний факультет відновив свою діяльність у 1972 році. Відтоді значно зріс, зміцнів і засвідчив свою життєздатність. У 1994 році фонд бібліотеки становить 691134 примірники літератури, читачів – 6763 чоловіки, книговидача за 1993 рік становить 456792 примірники літератури. У 1993 році бібліотека одержувала 230 назв журналів та 92 назви газет. За навчальними планами для першокурсників готуються комплекти навчальної літератури. У штаті працює 42 бібліотечних працівники. Серед них з вищою спеціальною освітою – 13, 9 — із середньою спеціальною освітою. На 1 грудня 1997 року фонд бібліотеки налічує вже 709497 примірників книг і журналів, тематика яких відповідає профілю підготовки вчителів із сімнадцяти спеціальностей на шести факультетах вузу: фізико-математичному, індустріально-педагогічному, історичному, фізичного виховання, початкового навчання, хіміко-біологічному.

     Постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 1998 року на базі інституту створено Чернігівський педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка.

       З 1956 року по 2008 рік бібліотекою керувала бездоганний фахівець своєї справи, відмінник народної освіти, відмічений рядом подяк, почесних грамот, медаллю «Ветеран праці», — Костарчук Нінель Григорівна.

     Сьогодні це книгозбірня, яка має унікальні видання минулого століття, налічує біля 630 000 примірників документів, відображених в абеткових та систематичних каталогах, головній та тематичних довідкових картотеках.

          З червня 2008 року колектив бібліотеки очолює директор — Макарова Ганна Григорівна.

    Роботу спрямовано на широке впровадження сучасних інформаційних технологій, розвиток бібліотеки, як інтелектуального, наукового, культурного інформаційного центру університету.

        З 08.01.2010 року бібліотека є структурним підрозділом Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка.

     З березня 2010 року Вчена рада університету, заслухавши інформацію Г.Г. Макарової про роботу бібліотеки, враховуючи, що бібліотека задовольняє універсальні інформаційні потреби користувачів; виявляє, досліджує і впроваджує в практику нові джерела інформації, передові технології, сучасні бібліотечні послуги; проводить наукову і методичну роботу книгознавчих, інформаційно-технологічних, інформаційно-бібліографічних напрямків ухвалила надати бібліотеці статус наукової.