Києво-Печерська Лавра – історично-духовний центр українства

 

 

Кагамлик С. Р. Києво-Пєчєрська лавра: світ православної духовності і культури (ХVІІ — ХVІІІ ст.) : монографія / С. Р. Кагамлик. Київ : Віпол, 2005. 552 с.

   На основі комплексного аналізу нововиявлених джерел з українських і російських архівних фондів та широкого кола публікацій уперше відтворюється цілісна картина духовної (церковно-релігійної, просвітницької та книговидавничої) діяльності Києво-Печерської лаври її «золотого віку» (ХVІІ-ХVІП ст.) і визначається місце обителі в житті українського та інших народів християнського світу. Перед очима читача постануть сторінки біографій понад 300 знаних і невідомих широкому загалу церковних та культурно-освітніх діячів, переважно вихованців Києво-Могилянської академії, — архімандритів Лаври, її постриженців та інших осіб, які примножували вікову славу Печерського монастиря.

 

 

Кагамлик С. Світло духовності і культури. З історії Києво-Печерської лаври ХVІІ — ХVІІІ ст. / С. Кагамлик. Київ : Наш час, 2008. 327 с. (Невідома Україна).

   Києво-Печерська лавра… Що ми вкладаємо у це поняття? Найбільша українська святиня, пам’ятка давньої архітектури і мистецтва, колиска української старовини. Але у чому святість Київської Лаври, її висока духовність, велич культурних здобутків, які впродовж віків були символом і славою українців — на ці питання далеко не кожен знайде відповідь.

   Більшість переконана, що найбільший розквіт Печерського монастиря і його вплив на суспільство припадає саме на часи Київської Русі. Проте не усім відомо, що саме період XVII—XVIII ст. склав «золотий вік» в історії Лаври, коли вона досягла свого найбільшого духовного авторитету і найвищого злету культурно-просвітницької діяльності. У цьому й унікальність Києво-Печерської лаври XVII— XVIII ст. — силами її церковної еліти, передусім із вихованців Києво-Могилянської академії, які пройшли лаврську чернечу школу, у ній творився особливий внутрішній світ, силу і глибину впливів якого на тогочасне суспільство важко переоцінити. Саме завдяки їм з чудотворних Печерських гір лилося світло духовності і ширилися ідейні й культурні впливи на всі народи Православного Світу.

 

 

Кілессо С. К. Києво-Печерська лавра / С. К. Кілессо. Київ : Техніка, 2003. 200 с. : іл. (Національні святині України).

   У книжці розповідається про монастир, назва якого відома всім. Це Києво-Печерська Лавра. Від часу її заснування преподобними Антонієм і Феодосієм, які оселилися в печерах, минуло 950 років. За цей період монастир пережив цікаву й непросту, багату подіями і видатними людьми історію, а його архітектурний ансамбль, над створенням якого впродовж сторіч працювали вправні давньоруські будівничі, здібні українські майстри й талановиті чужинці, стоїть у ряду найвидатніших надбань світової культури.

 

 

 

Логвин Г. Н. Киево-Печерская Лавра / Г. Н. Логвин. Москва : Искусство, 1958. 54 с. : ил.

 

 

Степовик Д. В. Києво-Печерська Лавра / Д. В. Степовик. Київ, 1993. 80 с. (Б-ка українця).

   Монографія професора Київської Духовної Академії Дмитра Степовика висвітлює історію одного з найдавніших і найбільших чоловічих монастирів України — Києво-Печерської Лаври упродовж всієї історії монастиря — від 1051 до 2001 року. Праця складається з чотирьох розділів і наукового апарату (додатків). Розглядаються питання фундаторів монастиря, організації духовного служіння і подвижництва, канонічно-правовий статус монастиря, персоналії ченців, система управління, відносини зі світською владою, зв’язки з іншими монастирями України і зарубіжних країн, вплив Лаври на українську культуру і мистецтво.