Софія Київська – серце і символ вічності України

 

Высоцкий С. А. Древне-русские надписи Софии Киевской ХI-XIV вв. Київ : Наукова думка, 1966. Вып.1. 239 с

   Среди архитектурных памятников домонгольской Руси одно из первых мест принадлежит Софийскому собору в Киеве, построенному князем Ярославом Мудрым. София Киевская с её широко известными мозаиками и фресками по праву входит в сокровищницу мирового искусства. Исследование Киевской Софии всё более детализируется и конкретизируется. К таким работам относится и изучение древнерусских граффити. Граффити — неофициальные надписи и рисунки на керамических сосудах, архитектурных деталях и стенах построек. Их изучение представляет большой лингвистический интерес и очень важно для палеографии, эпиграфики, а также для истории культуры вообще. Исследованию этой темы и посвящена книга Сергея Александровича Высоцкого «Древнерусские надписи Софии Киевской ХI–ХIV вв.»

 

Высоцкий С. А. Средневековые надписи Софии Киевской : по материалам граффити XI — XVII вв. Київ : Наукова думка, 1976. 455 с. : ил.

   Предлагаемая монография Сергея Александровича Высоцкого является продолжением исследования «Древнерусские надписи Софии Киевской ХI–ХIV вв. Вып. I». Обе книги посвящены изучению вновь открытых надписей и рисунков, выцарапанных на стенах Софийского собора в Киеве, сооружение которого было завершено в 1037 гг. В ходе исследования и публикации софийских граффити пришлось частично отказаться от задуманного плана. Предполагалось, что будут изданы две книги, включающие граффити двух хронологических групп: ХI–ХIV вв. (выпуск 1-й) и ХV–ХVII вв. (выпуск 2-й). Однако находки граффити в соборе после издания первой книги внесли в этот план существенные коррективы. В соборе оказалось мало записей ХV в., зато продолжали постоянно встречаться надписи ХI–ХIV вв. Поэтому пришлось возвратиться к изучению более ранних надписей. Всего за время исследования было открыто 292 граффити ХI–ХVII вв., из них 98 опубликованы в книге «Древнерусские надписи Софии Киевской ХI–ХIV вв.», а 194 публикуются в настоящей монографии.

 

Никитенко Н. Н. Русь и Византия в монументальном комплексе Софии Киевской : историческая Киев : Слово, 2004. 416 с.

   Предлагаемая монография — яркий образец научного новаторства, ломающего стереотипы, связанные с Софией Киевской. Знаменитый собор предстает в книге мемориалом крещения Руси, созданным на рубеже правлений великих князей Владимира и Ярослава (1011 — 1018). В интересной, увлекательной форме раскрывается символика архитектуры и росписей храма. Благодаря новой трактовке светских фресок, читатель знакомится с неизвестными доселе историческими событиями. После многовекового забвения в живописи Софии открываются уникальные портреты Владимира Великого, его жены Анны, а также ее брата — византийского императора Василия II. Книга адресована всем, кто интересуется историей и культурой Руси и Византии.

 

Никитенко Н. Н. Древнейшие граффити Софии Киевской и время ее создания : монография / Н. Н. Никитенко, В. В. Корниенко. Київ : Ін-т укр. археол. та джерелознав. ім. М.С. Грушевського, 2012. 232 с. : ил.

  У монографії узагальнено і підсумовано результати здійсненого авторами комплексного вивчення Софії Київської. В центрі дослідження – найдавніші графіті Софійського собору, що підтвердили його датування 1011–1018 роками, наукову обґрунтованість щойно відзначеного 1000-річного ювілею пам’ятки. Проблема розглядається на широкому історико-культурному тлі й торкається багатьох історичних осіб. Здійснена авторами реконструкція минулого дозволяє по-новому поглянути на ключові події вітчизняної історії доби християнізації Русі.

 

Нікітенко Н. М. Собор святої Софії в Києві. Київ : Техніка, 2000. 232 с. : іл. — (Національні святині України).

  Представлена книга історика-медієвіста, культуролога і музеєзнавця Надії Миколаївни Нікітенко присвячена національній святині України – Софії Київській. Розповідається про історію собору, архітектуру та живопис. Висвітлено суперечливі питання авторства та датування пам’ятника. Описано усипальню князів і духовенства в соборі.

 

Никитенко Н. Н. Собор святой Софии Киевской / Н. Н. Никитенко, В. В. Корниенко. Київ : Ін-т укр. археол. та джерелознав. ім. М.С. Грушевського, 2014. 336 с. : ил.

   Книга присвячена новим дослідженням зображень святих на стінах Софійського собору в Києві, що зберіг якнайповніший комплекс мозаїк і фресок XI століття. На підставі вивчення написів (графіті), виявлених на фресках храму, атрибутовано значну кількість образів святих. Отримані дані дозволяють на новому рівні підійти до вивчення розпису Святої Софії, окреслити основні напрями іконографічної програми декоративного убрання інтер’єру храму, побачити в цій програмі справжні образи його замовників.

 

Мозаики и фрески Софии Киевской : альбом / авт.-сост. И.Ф. Тоцкая. Київ : Мистецтво, 1979. — 58 с. : ил. — текст дан на рус., фр. и нем. яз.

   В альбоме — 52 иллюстрации, предшествуемые обстоятельной вступительной статьей; на русском, украинском и английском языках
   Собор Святой Софии (Софийский собор) — храм, построенный в первой половине XI века в центре Киева, согласно летописи, князем Ярославом Мудрым на месте победы в 1037 году над печенегами. На рубеже XVII-XVIII век был внешне перестроен в стиле украинского барокко. Внутри собора сохранился самый полный в мире ансамбль подлинных мозаик (260 м. кв.) и фресок (3000 м. кв.) первой половины XI века и значительные фрагменты стенописи XVII-XVIII веков.
   В 1990 году Софийский собор, как и Киево-Печерская лавра, стал первым внесённым в список Всемирного наследия ЮНЕСКО памятником архитектуры на территории Украин

 

Національний заповідник Софія Київська : книга-альбом / авт.-упоряд. Ж. Арустам’ян. Київ : Мистецтво, 2004. 432 с. 

   Книга-альбом — перше фундаментальне комплексне видання, присвячене Національному заповіднику «Софія Київська», якому в 2004 році виповнилося сімдесят. Уперше на сучасному науковому рівні висвітлюється історія заповідника, цікаво і нетрадиційно розповідається про його пам’ятники — величні святині України, світові шедеври архітектури і живопису: Софіївський собор, Золоті ворота, Кирилівську та Андріївську церкви, Судацьку фортецю. Розраховане на широке коло читачів.