Пам’ятник М. Гоголю знаходиться у центрі «Старого міста» й нагадує ніжинцям і гостям про найвідомішого випускника Гімназії вищих наук імені братів Безбородько. Це був перший в Україні, тодішній Російській імперії, пам’ятник Гоголю, та перший у світі пам’ятник письменнику-українцю.
Ініціаторами створення пам’ятника були колишні випускники ліцею князя Безбородька, викладачі та студенти Ніжинського Історико-філологічного інституту, передова громадськість Ніжина. Випускники ліцею — член Ніжинського Окружного Суду І.Дейнека, проводир ніжинського дворянства В.Тарновський та інші, заручились підтримкою відомого вельможі В.Кочубея і домоглися дозволу Міністерства внутрішніх справ на спорудження у Ніжині бюсту М. Гоголю.
У 1880 році було створено комітет для збирання коштів на пам’ятник, до якого, крім місцевих діячів, увійшли: історик М.І. Костомаров, письменники М.В. Гербель, Л.І. Глібов, Д.В. Григорович, О.М. Островський, І.С. Тургенєв, меценати брати Терещенки. Кошти збирало все населення Чернігівської губернії, але найбільш активними були студенти та викладачі Ніжинського історико-філологічного факультету. Вони здійснили постановку декількох платних вистав, а також влаштували художні виставки. Велику матеріальну підтримку надали художники-передвижники на чолі з Миколою Ге, які організували виставку картин і кошти від їх продажу передали у фонд оргкомітету. Найбільшу суму пожертвував П.А.Кочубей – 1548 руб., брати Терещенки внесли 300 руб. Всього було зібрано 8 905 крб.
Ідею залучити до роботи над пам’ятником Пармена Забілу підказали М. Ге та П. Кочубей. Пармен Забіла – знаний на той час український скульптор, академік Імператорської Санкт-Петербурзької академії мистецтв, уродженець Чернігівщини. Він довго виношував мрію увіковічнити образ геніального Миколи Гоголя, але царський уряд не давав дозволу на створення пам’ятника автору «Тараса Бульби», «Ревізора», «Мертвих душ». Розроблений проєкт пам’ятника дістав високу оцінку спеціального комітету при Петербурзькій Академії мистецтв на чолі з професором архітектури М. Бенуа й академіком М.Боткіним. Усі чавунні і бронзові деталі монумента, під керівництвом автора, відлили в Петербурзі у майстерні Ботта і Шопена.
Встановити пам’ятник вирішили на прицерковній торговій площі біля Миколаївського собору, де жваво десятиліттями велася активна світська і церковна торгівля — оптом і вроздріб (Ніжин — місто купецьке!). На тій площі був невеличкий оазис зелених насаджень — про це потурбувався проводир Ніжинського дворянства пан Тарнавський.
На свято з’їхалося багато видатних громадських діячів, письменників, художників, композиторів і просто шанувальників творчості Миколи Гоголя.
На лицьовому і тильному боках вмонтовані мідні дошки з текстами, виконаними старослов’янським шрифтом: «…определено мне чудной властью… озирать жизнь сквозь видный миру смехъ и незримыя невидимыя ему слезы !».
У складках одягу Гоголя можна легко побачити профіль автора скульптурного портрету, якщо стати з лівого боку погруддя.
|
|
Настольный энциклопедический словарь : Т.1-8. Т.4 (Вып.43-56). Кальдер- Ленский. – 2-е стереотип. изд. — М. : Изд. т-ва А. Гранат и Ко, бывшее Т-ва Х. Гарбель и Ко, 1894. — 672 с. Энциклопедический словарь Гранат — одна из крупнейших русских универсальных энциклопедий. Большая насыщенность Словаря Гранат фактографическим материалом делает его и в наше время ценным справочным пособием, к которому можно обратиться при всякого рода изысканиях. |
|
|
Костенко І. Пам’ятник М. В. Гоголю у Ніжині. // Сіверян. літопис. — 1997. № 3. С. 142-143.
|
|
|
Руденко Л. Щедра спадщина Пармена Забіли. // Ніжинська старовина : наук. іст.-культурол. зб. Вип. 4-5 (7-8) / гол. редкол. О.Б. Коваленко. — Київ : Аспект-Поліграф, 2007. — 184 с. — (Ніжинознавчі студії ; № 4. Ніжин окупаційної доби).
|
|
|
Маринчин С. Академік із Ічнянщини (до 175 річчя від дня народження Пармена Забіли) //Ніжинська старовина : наук. іст.-культурол. зб. Вип. 2 (5) / гол. редкол. О.Б. Коваленко. — К. : Аспект-Поліграф, 2006. — 192 с. — (Ніжинознавчі студії ; № 2). – C. 183-187.
|
|
|
Гоголю М. В. Пам’ятники. // Чернігівщина:Енциклопедичний довідник. (за ред. А. В. Кудрицького). , К.: Українська Радянська Енциклопедія, 1990. — С. 174—175. Енциклопедичний довідник — найбільший і найоб’ємніший з видаваних коли-небудь довідник, присвячений історії, культурі, географії, населеним пунктам і видатним людям Чернігівської області України. |
