«Згадаємо імена…» (письменники Розстріляного відродження)

 

 

Андрійчук Т. Чернігівець Леонід Митькевич — маловідомий представник «Розстріляного відродження». Шрагівські читання : зб. ст. і матер. / ред. О. Б. Коваленко. Чернігів, 2012. Вип. 2. С. 179-183.

 

  

  Архів Розстріляного Відродження : матеріали архівно-слідчих справ укр. письменників 1920-1930-х років / упоряд. О. Ушкалов, Л. Ушкалов. Київ : Смолоскип, 2010. 456 с.

   У цій книзі подано матеріали з архівно-слідчих справ семи українських письменників доби Розстріляного Відродження: Мечислава Гаска, Володимира Ґжицького, Мирос лава Ірчана, Якова Кальницького, Олекси Слісаренка, Івана Ткачука й Михайла Ялового, — які зберігаються в архівах Харкова. Вони стануть у пригоді історикам, літературо знавцям, усім, кого цікавить культурне та політичне жит тя України першої половини XX століття.

 

 

Дзюба І. М. З криниці літ у 3-х т. Т. 3. Літературні портрети. Дніпровський меридіан. Зі спогадів. Київ : ВД «Києво-Могилянська академія», 2007. — 880 с.

   У третьому томі вибраних праць Івана Дзюби подано низку літературних портретів українських письменників 19-20 століть, спогади про діячів культури. Микола Хвильовий, Михайло Драй-Хмара та особливу увагу привертає колоритна і трагічна постать Майка Йогансена. У бурхливому літературному житті 20-х років М. Йогансена бачимо разом О.Довженком, В. Сосюрою, М. Хвильовим у «Гарті»; з Ю. Смоличем, О. Слісаренком, О. Мар’ямовим – у «Техномистецькій групі А»; і, звісно ж, у «Вапліте».

 

Жулинський М. Г. Із забуття-в безсмертя : сторінки призабутої Київ : Дніпро, 1990. 447 с.

   Книжку відомого літературознавця складають своєрідні літературні портрети і добірки з творчої спадщини українських письменників, яких через ідеологічне свавілля було викреслено з національного культурного життя або й розстріляно, репресовано: П. Куліша, Б. Лепкого, О. Олеся, Г. Чупринки, В. Винниченка, П. Савченка, М. Драй-Хмари, П. Филиповича, Г. Михайличенка, М. Хвильового, В. Поліщука, Є. Плужника, І. Сенченка, Б.-І. Антонича, В. Симоненка, В. Стуса та ін. Видання адресується шанувальникам українського художнього слова.

 

Ковалів Ю. Лірика «розстріляного відродження. Історія української літератури: кінець XIX — поч. XXI ст. У десяти томах : підручник / Ю. Ковалів. Київ, 2015. Т. 4 : У сподіваннях і трагічних зламах. С. 9-440.

 

   Автором видання з особливою докладністю аналізується українська література 20-х років, творчість раніше заборонених і замовчуваних письменників М. Зерова, М. Хвильового, В. Винниченка, Є. Маланюка, В. Підмогильного, М. Куліша та багато інших, кого доля торкнула трагічним крилом.

 

 

Ковалів Ю. Драматургія «розстріляного відродження» Історія української літератури: кінець XIX — поч. XXI ст. У десяти томах : підручник. Київ, 2015. — Т. 4 : У сподіваннях і трагічних зламах. С. 441-567.

 

   Автором видання з особливою докладністю аналізується українська література 20-х років, творчість раніше заборонених і замовчуваних письменників М. Зерова, М. Хвильового, В. Винниченка, Є. Маланюка, В. Підмогильного, М. Куліша та багато інших, кого доля торкнула трагічним крилом.

 

 

Лавріненко Ю. Розстріляне відродження: антологія 1917-1933 : поезія-проза-драма-есей. Київ : Смолоскип, 2002. 984 с. 

Таємниця «літературного злочину», за який ліквідовано українських радянських письменників 30-х років, тривожила багатьох. Офіційне пояснення – «терористи» – від самого початку сприймалося. Як крик злодія: «Ловіть злодія!». Реабілітація 50-х років і видання їхніх «вибраних творів» не пояснювали нічого, а ще більше вуалювали таємницю. Аж ось у Парижі 1959 року виходить антологія творів і розстріляних, і «перевихованих», і пропалих безвісти. З неї видно їхню головну вину перед сталінським режимом: вони прагнули зберегти письменницьку честь і національну гідність. Тут зібрано справді найкращі твори.

 

 

Золоті рядки української поезії. Розстріляне Відродження. Донецьк : Бао, 2008. 224 с. : іл.

   Поетична збірка містить твори яскравих представників покоління 20-30-х рр.. ХХ ст.: В. Свідзинського, М. Драй-Хмари, М. Зерова,М. Семенка, М. Хвильового та ін.