Леонід Іванович Митькевич (1896–1972) — український живописець, графік, педагог та поет, представник доби Розстріляного відродження, доля якого була тісно пов’язана з Чернігівщиною.
Народився 29 (17 за ст. ст.) травня 1896 року в селі Старий Білоус (неподалік Чернігова). У 1921 році закінчив Чернігівський інститут народної освіти. Професійно малювати навчався у видатного українського митця Михайла Жука. За фахом Митькевич був учителем математики, проте паралельно активно займався живописом і графікою, а також писав вірші.
У 1930-х роках пройшов через сталінські репресії, був заарештований. Після тривалого ув’язнення його справу згодом закрили за відсутністю складу злочину, а в 1950-х роках він працював педагогом.
У його творчому доробку переважають пейзажі рідного Полісся, натюрморти та портрети. Роботи митця зберігаються у музейних та приватних зібраннях України.
|
|
Андрійчук Т. Леонід Митькевич: один із когорти митців “Розстріляного відродження”. Реабілітовані історією : у 27 т. Чернігівська область. Чернігів, 2012. Кн. 4. С. 212–217. |
|
|
Андрійчук Т. Митькевич Леонід : трагічна доля людини та художника. Літературний Чернігів. 2012. № 4. С. 96–107. |
|
|
Андрійчук Т. Чернігівець Леонід Митькевич – маловідомий представник “Розстріляного відродження”. Шрагівські читання : зб. ст. і матеріалів. Чернігів, 2012. Вип. 2. С. 179–184. |
|
|
Курач С. Художнє життя Чернігівщини першої третини ХХ століття. Сiверян. лiтопис. 2014. № 5. С. 343–352. |
