Олександр Якович Кониський – автор духовного гімну України, перший біограф Тараса Шевченка, один із засновників Літературного (пізніше – Наукового) товариства імені Тараса Шевченка, активний громадський діяч та популяризатор української мови та культури.
Народився Олександр Якович Кониський у 1836 році на хуторі Переходівка на Чернігівщині. Дитинство пройшло у Ніжині – місті, яке на той час було важливим осередком просвітництва Чернігівщини та Полтавщини. Він навчався у Ніжинській гімназії та училищі, але закінчити їх не зміг – був відрахований за українофільство. Працював у судових установах, здобув юридичну освіту та займався адвокатською практикою, захищаючи права селян.
Із 1858 року Кониський активно займався літературною й просвітницькою діяльністю. Був учасником Київської громади, організовував недільні школи, створював українські підручники й навчальні посібники, відстоював право навчання українською мовою. За свою громадську діяльність в 1863 році був заарештований і засланий до Вологди, а згодом до Тотьми.
Після повернення Олександр Якович продовжив активну культурну, видавничу та публіцистичну роботу. Брав участь у розвитку українського життя в Галичині, підтримував українську пресу та став одним із ініціаторів заснування у Львові 1873 року Літературного товариства імені Шевченка, яке в 1892 році було реорганізоване в Наукове товариство імені Шевченка.
Автор численних прозових, поетичних і публіцистичних творів, зокрема романів «Семен Жук і його родичі», «Юрій Горовенко», а також двотомної праці «Тарас Шевченко-Грушівський» – першої фундаментальної біографії Тараса Шевченка.
Особливе місце у творчій спадщині посідають слова духовного гімну «Боже Великий Єдиний, нашу Вкраїну храни», музику до якого написав Микола Лисенко. Твір став одним із найвідоміших українських духовно-патріотичних гімнів.
Його літературна, правнича та громадська діяльність зробила вагомий внесок у розвиток української культури, освіти й національної свідомості.
Помер Олександр Кониський 12 грудня 1900 року в Києві.
|
Кониський О. Я. Оповідання. Повість. Поетичні твори.Київ : Наукова думка, 1990. 640 с. + портр. |
|
|
Кониський О. Я. Тарас Шевченко-Грушівський. Хроніка його життя. Київ : Дніпро, 1991. 702 с. |
|
|
Листи Олександра Кониського до Іллі Шрага / упор. Т.П. Демченко, О.О. Мисюра. Чернігів : Просвіта, 2011. 210 с. : іл. |
|
|
Кониський Олександер. Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. 1960. Т. 3, кн. VI : Літери Ком – Ле. С. 701-702. |
|
|
І. Б. Усенко. Кониський Олександр Якович. Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. Київ : Наукова думка, 2009. Т. 5 : Кон – Кю. С. 25. |
|
|
О. Я. Кониський: «…Коли в нас своя мова, то повинна бути і своя азбука – нічого за чужим приводом ходить». Матеріали вузівської науково-практичної конференції, присвяченої 170-річчю від дня народження педагога (Чернігів, 16 листопада 2006 р.) / за ред. проф. І. В. Зайченка. Чернігів : ЧДПУ ім. Т. Г. Шевченка, 2007. 44 с. |
|
|
Ясь О. Ідея академії в українській науковій і громадській думці кінця ХІХ — початку ХХ ст.: тексти та контексти. Український історичний журнал. 2018. № 6. С. 4–32. |
|
|
Мисюра, О. О. Кониський – засновник шевченкознавства. Сіверянський літопис. 2010. № 6. С. 112-121. |
|
|
Українська педагогіка в персоналіях – ХІХ століття / За редакцією О.В. Сухомлинської / навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів, у двох книгах. «Либідь», Київ, 2005, кн. 1., стор. 394 – 406. |
|
|
Хранитель українського слова : до 180-річчя від дня народження О.Я. Кониського (1836-1900). Календар знам. і пам’ят. дат. 2016. № 3. С. 47-58. |









