Писемність, мова — то є душа кожної нації, її святощі, її найцінніший скарб… В мові — наша давня й нова культура, ознака нашого національного визнання!
День слов’янської писемності і культури встановлений в Україні від 17 вересня 2004 р. № 1096/2004. Відзначається щорічно 24 травня в день вшанування пам’яті святих рівноапостольних Кирила і Мефодія, які створили писемність, здійснили переклад богослужбових книг з грецької мови на слов’янську, поширювали християнське вчення. Відома і приблизна дата виникнення нашого письма. За свідченням середньовічного ученого Чорноризця Храброго, це сталося 863 р. (6 363 р. від створення світу, як зазначається в його творі «О письмєнєхь»). Щоправда, то була глаголиця, як вважають учені сьогодні, — абетка, яка за накресленням літер не мала аналогів у світовій практиці й точніше передавала звукову особливість мови, ніж кирилиця, що, напевне, з’явилася трохи пізніше й побудована головним чином на основі грецького письма.
 |
Брайчевський, М. Ю. Походження слов’янської писемності / М. Ю. Брайчевський; 3-є вид. — Київ : Києво-Могилянська академія, 2007. — 154 с. Дискусійну проблему формування слов’янської писемності автор розглядає у загальному соціокультурному контексті ранньої історії слов’янства, користуючись не лише писемними джерелами, а й величезним археологічним матеріалом. |
 |
Воскобойников, В. М. Братья Кирилл и Мефодий : истор. повествование / В. М. Воскобойников. — Москва : Молодая гвардия, 1979. — 174 с. Ця книга про життя видатних братів Кирила та Мефодія, про їх боротьбу за слов’янську писемність, просвітництво слов’янських народів. |
 |
Истрин, В. А. Возникновение и развитие письма / В. А. Истрин. — Москва : Наука, 1965. — 599 с. Книга присвячена виникненню письма та історії його розвитку у різних народів з глибокої давнини і до наших часів. |
 |
Истрин, В. А. Развитие письма / В. А. Истрин. — Москва : АН СССР, 1961. — 396 с. Задача роботи — постановка та початкове вирішення деяких питань теорії письма: про сутність письма і відношення його до мови і мислення; про термінологію і класифікацію систем письма; про умови і час виникнення письма; про факти, які визначають розвиток письма, і найважливіших закономірностей цього розвитку. |
 |
Истрин, В. А. 1100 лет славянской азбуки / В. А. Истрин; отв. ред. Л. П. Жуковская. — 2-е изд., перераб. и доп. — Москва : Наука, 1988. — 192 с. Книга знайомить читача з повною драматичних подій історією життя і діяльності творців слов’янської абетки, великих слов’янських просвітителів братів Костянтина Філософа (Кирила) та Мефодія. |
 |
Павленко, Н. А. История письма : учеб. пособ. для студентов филол. вузов / Н. А. Павленко. — Минск : Вышэйшая школа, 1987. — 236 с. Висвітлюється історія виникнення і розвитку важливих типів письма. Викладенню основного матеріалу передує розділ, який містить свідоцтва та факти з передісторії письма. |
 |
Різник, М. Г. Письмо і шрифт : навч. посіб. для студентів худож. ін-тів і ун-тів / М. Г. Різник ; за ред. В. І. Касіяна. — Київ : Вища школа, 1978. – 15 с. У посібнику описано розвиток письма від первісних (піктографічних) його форм до сучасних абеткових, розглянуто основні системи неалфавітних форм письма та алфавітні, що виникли на грунті давньогрецького письма. |
 |
Русанівський, В. М. Походження і розвиток східнослов’янських мов : до 1500-річчя заснування міста Києва / В. М. Русанівський. — Київ : Знання УРСР, 1980. – 61 с. У книзі розгладається питання становлення та розвитку слав’янських мов. |
 |
Сказания о начале славянской письменности. — Москва : Наука, 1981. — 198 с. Це видання найцінніших старослав’янських творів. Воно містить життєписи творців слав’янської писемності Костянтина та Мефодія. Надається характеристика історичних подій того часу, тлумачення термінів, слів, виразів. |
 |
Ужевич, І. Граматика слов’янська / І. Ужевич. — Київ : Наукова думка, 1970. – 432 с. Ця праця становить пам’ятку української мовознавчої (граматичної) науки середини XVII ст., — це фактично перша граматика власне української літературної мови XVI — XVII ст. |
 |
Флоря, Б. Н. Сказания о начале славянской письменности / Б. Н. Флоря. — 3-е изд., перераб. и доп. – Санкт-Петербург : АЛЕТЕЙЯ, 2004. — 384 с. Книга містить переклади найбільш ранніх пам’ятників о виникненні слов’янської писемності другої половини IX ст. |