Україна — це земля, де ми народилися і живемо, де живуть наші батьки, де жили наші предки.Вистраждавши, виборовши волю, Україна має нині свої державні та національні символи, які уособлюютьїї історію, її сутність.
Герб, прапор і гімн — це основні державні символи , котрі мають давню і цікаву історію. Заглибимося в неї…
Історія символів сягає глибокої давнини. Найдревнішим зі знаків, котрий дійшов до наших днів і широко використовується сьогодні, є тризуб. Пройшовши довгий тернистий шлях, лише у 1992 році, Верховна Рада України затвердила зображення золотого тризуба на синьому тлі малим Державним гербом України. Тризуб означає триєдність життя — батько, мати і дитя, які символізують силу, мудрість і любов. А ще він відображає і єднання трьох стихій — землі, води, повітря, без яких неможливе життя.
Державний Прапор є одним із державних символів країни. Державний Прапор України затверджений Верховною Радою України 28 січня 1992 р. Українське синьо-жовте колірне сполучення — одне з найдавніших серед сучасних національних прапорів. Жовто-блакитні барви символізували Київську Державу ще до християнізації Русі. Майже всі герби міст Київщини, й України загалом, обрамлялися жовто-блакитними кольорами. Український прапор – це символ пшениці в степах під блакитною аркою неба, який уособлює споконвічне прагнення народу до миру, праці, краси та багатства рідної землі.
До найбільших святинь будь-якого народу належить і гімн. Гімн — урочиста пісня. Понад століття тому поет Павло Чубинський написав вірш «Ще не вмерла Україна». Він покладений на музику Михайлом Вербицьким. В пісню-гімн втілена споконвічна мрія народу стати суверенним, здобути волю, виражена незламна віра у відродження України.
Майже у всіх народів є улюблені рослини-символи: у канадців — клен, у росіян — береза, а у нас — верба та калина, а ще хрещатий барвінок. Не можна уявити собі двору в Україні, де б не ріс кущ калини. Калина — символ краси, кохання, щастя. Верба — символ краси, неперервності життя. Хрещатий барвінок — символ вічності.
Розповідаючи про Україну, ми не уявляємо її без вишитого рушника. Рушник із давніх-давен символізував мир, злагоду та здоров’я в сім’ї. Все наше життя проходить разом із рушником: ушановуємо народження дитини, виряджаємо в далеку дорогу батька, сина, зустрічаємо гостей, використовуємо в весільних обрядах, проводжаємо людину в останню путь.
Мамина пісня, батькова хата, дідіусева казка, бабусина вишиванка, рушник, сорочка, калина біля вікна, барвінок — усе це наші символи.
 |
Науковий збірник Українського Вільного Університету : ювіл. вид. з приводу 70-ліття УВУ. — Мюнхен, 1992. – 376 с. |
 |
Національна символіка. — Київ : Рад. Україна, 1991. – 48 с.
В книжці розкриваються питання про українську національну символіку: про національний прапор, про державний герб України, про гімн. Розповідається про родовий знак Рюриковичів, великих князів Київських, про козацькі печатки. |
 |
Сергійчук, В. І. Доля української національної символіки / В. І. Сергійчук. — Київ : Знання УРСР, – 48 с.
Автор розповідає про походження української національної символіки, багатовікові традиції використання жовто-блакитних прапорів, тризуба, бунчуків, гербів на українських землях. |
 |
Сергійчук, В. І. Національна символіка України : наук.-худож. кн. / В. І. Сергійчук. — Київ : Веселка, 1992. – 109 с.
Сьогодні гостро постає проблема української символіки. Правильну відповідь може дати лише ретельне вивчення історичних джерел, котрі збереглися дотепер. Читач відкриє для себе багато нового й цікавого, познайомившись із маловідомою інформацією про традиції використання нашим народом гербів, прапорів, гімнів протягом тисячоліть. |
 |
Сергійчук, В. І. Символіка суверенності — синьо-жовта / В. І. Сергійчук. – Київ : Київ. правда, 1993. – 79 с.
Висвітлюється історія української національної символіки та боротьби за її утвердження в Україні наприкінці 80-х — на початку 90-х років. |
 |
Слабошпицький, М. Ф. З голосу нашої Кліо : події і люди укр. історії / М. Ф. Слабошпицький. — Київ : Довіра, 1993. – 256 с.
Ця книжка поведе Вас складними і драматичними дорогами національної історії, на яких Ви зустрінетеся з багатьма видатними синами й доньками українського народу. Ви дізнаєтеся про те, як впливали визначні політичні діячі на хід подій та «біографію» мас, а також про те, як події вносили нову несподівану логіку в перебіг людських життів. |
 |
Україна крізь віки : навч. посіб. : зб. ст. / редкол. : Я. Дашкевич [та ін.]. — Київ : Ярославів Вал, 2000. – 23 с.
Цим навчальним посібником Ліга українських меценатів започатковує серію видань для вчителів історії, інших гуманітарних предметів, що викладаються в загальноосвітній школі України. До посібника увійшли статті відомих учених і письменників, присвячені окремим сторінкам історії України від часів Київської Русі і до наших днів. |
 |
Українці : Історико-етногр. монографія у 2 кн. Кн. 1 / за ред. А. Пономарьова. — Опішне : Укр. народознавство, 1999. – 528 с.
Колективна монографія у двох книгах порушує проблеми української прадавнини, етнічної історії та розселення в світі українців; розповідає про галузі господарства, громадський побут, традиції дошлюбного спілкування, шлюбні звичаї, весільну обрядовість; висвітлює особливості народного житла, традиційного одягу, народного харчування, етнічної символіки, народного мистецтва, фольклору; подає відомості про народні знання та вірування, календарні звичаї і обряди, народний етикет, храмове мистецтво. |
 |
Ярещенко, А. П. Під чаром рідної землі : посіб. із українознавства / А. П. Ярещенко. – Київ : Шанс, 2008. – 344 с.
У книзі представлено історичний, мовний та етнокультурний матеріал з історії України, Слобожанщини, Харківщини. Це видання допоможе розумінню українознавства як наукової методології, політики й філософії сучасної незалежної України. |