Чингісхан (Темучин, Темуджин) (біля 1155-1227) – засновник Монгольської імперії, полководець, найбільший завойовник і державний діяч азіатського середньовіччя.
| | Оссон, К. История монголов. От Чингиз-хана до Тамерлана. Т.1. Чингиз-хан / К. Оссон. – Иркутск : Восточносибирское обл. изд., 1937. – 233с. Перший том містить історіографічний огляд джерел, нарис кочових народів Центральної Азії, початок і освіту Монгольської імперії, діяльність Чингіс-хана, його завоювання і закінчується характеристикою монгольського завойовника і створеної ним імперіі. Науково-дослідна діяльність Абраама Костянтина д’Оссона (1779-1851) – це цілий етап в історії вивчення монголів і монгольської влади в Середній і Передній Азії. |
| | Уолкер С. С. Чингиз-хан / С. С. Уолкер ; Пер. с англ. и предисл. А.И. Глубова-Богомолова. – Ростов-на-Дону : Феникс, 1998. – 320с. У монографії розповідається про видатного монгольського правителя і полководця Чингісхана. Книга охоплює всі періоди його життя. Автор докладно аналізує хід військових походів, бойове мистецтво і причини перемог монголів. Особлива увага приділяється аналізу хронології подій, що викладають. Книга ілюстрована малюнками і картами. |
| | Уэзерфорд Дж. Чингисхан и рождение современного мира / Дж. Уэзерфорд. – М. : Изд-во АСТ., 2005. – 496с. Чингісхан – один з найбільших завойовників в світовій історії. Правитель, який підкорив безліч країн і народів. Син жебраків вигнанців, що став могутнім монархом і непереможним воєначальником. Але яким він був в реальності? Відповідь на це питання вам пропонує чудова книга Джека Уезерфорда – відомого американського вченого, який працював в закритих раніше для іноземців районах Монголії – батьківщини Чингісхана. Він включив в своє дослідження унікальні матеріали. |
| | Лэннинг М. Л. Сто великих полководцев / М. Л. Лэннинг. – М : Вече, 1998. – 478 с. У книзі «100 великих полководців» зібрані біографії воєначальників, які відіграли вирішальну роль у військових подіях для свого часу і що зробили істотний вплив на хід історії в цілому. Біографії, описані у книзі, охоплюють величезний часовий проміжок більш ніж в два з половиною тисячі років – від перського царя Кіра Великого до полководців наших днів. |
| | Автобиография Тимура. Богатырские сказыния о Чингис-Хане и Аксак-Темире / пер. с тюркского и джагатайск. языков. Вступит. ст. и комм. В. А. Панова. – Б/м, 1934. – 351с. В основу перекладу “Автобіографії Тимура” покладений тюркський літопис, знайдений в Бухарі це переклад з перської, зроблений Набі-джан-Хатифом в 1251 р. хіджри (1835 г. християнської ери). “Богатирські сказання про Чингіс-хана і Аксак-Темір (хромце Залізному)” переведений з джагатайского рукопису XVII століття, що зберігається в Британському музеї. |
| | Татаро-монголы в Азии и Европе : Сб. статей / Отв. ред. С.Л. Тихвинский. – М. : Наука, 1970. – 476с. Збірник висвітлює різні події, пов’язані з завойовними походами Чингісхана і його наступників у країни Азії та Європи. Завоювання татаро-монголами цих країн носили грабіжницький характер і супроводжувалися небаченим руйнуваннями. |