Павло Скоропадський народився 3 (15) травня 1873 року у Вісбадені (Німеччина), а загинув у віці 72 років 26 квітня 1945 року в баварському містечку Меттен. Князь по праву народження, значну частину свого життя він присвятив боротьбі за Українську державу.
Павло Петрович Скоропадський — останній гетьман України, талановитий воєначальник і палкий патріот України, якому вдалося в надзвичайно важких умовах революції та громадянської війни провести фундаментальні державні реформи в Україні, змінивши на чолі країни «романтиків» Центральної Ради на чолі з Михайлом Грушевським, зайнявшись державним будівництвом молодої Української держави.
Колишній царський генерал-лейтенант Скоропадський зумів зробити з України сильну, самодостатню державу, на яку вимушені були зважати сусіди як на Заході, так і на Сході. Нащадок гетьманського роду, шанувальник козацької слави, він зміг відродити національні традиції, створивши моду на все українське.
Скоропадський П. П. Спогади. Кінець 1917 — грудень 1918 / П. П. Скоропадський ; гол. ред. Я. Пеленський. Київ : Філадельфія, 1995. 495 с. Увазі вчених і широких кіл громадськості вперше пропонуються у повному обсязі спогади П. Скоропадського, який в якості Гетьмана Української Держави (травень — грудень 1918 |
|
Скоропадський П. П. Спомини. Київ : Україна, 1992. 112 с. У книзі останній гетьман України П. Скоропадський розповідає про маловідомі факти з історії громадянської війни в Україні, цікаві подробиці про діяльність Центральної Ради та австро-німецького командування. |
|
Гетьманат Павла Скоропадського: історія, постаті, контроверсії : всеукраїнська наукова конференція 19-20 травня 2008 р. / [ред. В.Ф. Верстюк]. Київ : Вид-во ім. О. Теліги, 2008. 320с. В основу збірки покладено матеріали Всеукраїнської наукової конференції «Гетьманат Павла Скоропадського: історія, постаті, контрверсії», присвяченої 90-річчю утворення Української Держави та 135-річчя від дня народження П. Скоропадського. Подано різні оцінки періоду Гетьманату в історії України, як одного із рельєфних етапів українського державотворення. Присутність на тогочасній політичній арені Павла Скоропадського відіграла не останню роль у визначенні форми державності. |
|
Папакін Г. Павло Скоропадський та Українська академія наук : до 100-річчя НАН України / Г. Папакін. Київ :Українські пропілеї, 2018. 335 с. :іл. Монографія є першим комплексним дослідженням стосунків Гетьмана всієї України Павла Скоропадського з наукою та науковцями в дореволюційний час, його ролі у створенні Української академії наук у Києві 1918 року, опікуванні розвитком української науки в еміграції. Всебічно розкривається політичне тло української «академічної революції», концепція побудови та діяльності Української академії наук, народженої за виняткових обставин розпаду Російської імперії, виникнення на її території національних держав, серед яких Україні першій вдалося успішно подолати шлях до власної Академії. |
|
Реєнт О. П. Павло Скоропадський. Київ : Альтернатива, 2003. 304 с. — (Особистість і доба). |
|
«…Я оголошую себе Гетьманом всієї України» : Павло Петрович Скоропадський // Усі гетьмани України : легенди, міфи, біографії / О. П. Реєнт, І. А. Коляда. Харків : Фоліо, 2007. С. 374–411. Нарис присвячений визначному українському державному і політичному діячеві, воєначальнику, гетьману України Павлу Скоропадському. Його несподівана політика , спроба утвердити монархічну форму правління в Україні та розв’язати широкий спектр соціально-економічних, національно-культурних, зовнішньо-політичних проблем – все це лягло в основу написання правдивого життєпису останнього гетьмана України. |
|
Савченко В. А. Павло Скоропадський – останній гетьман України. Харків :Фоліо, 2008. 380 с. — (Історичнедосьє). Книга присвячена Павлу Скоропадському, останньому гетьману України, діяльність якого пов’язана з бурхливими подіями епохи Громадянської війни. При написанні книги автор використав архівні матеріали, документальні джерела, спогади учасників подій. |
|
Папакін Г. Михайло Грушевський і Павло Скоропадський. Визначні особистості в історії України. Київ : Ред. загальнопед. газ., 2004. Ч. 2. С. 83–92. Історичний нарис про історію визвольних змагань українського народу, про тих особистостей, які здійснювали їх або керували ними. У цьому плані досить цікавим є навіть побіжне дослідження взаємин двох людей, непересічних постатей нашої історії, які в 1917–1918 рр. Обіймали найвищі посади в молодій українській державі. Це голова Центральної Ради Михайло Грушевський та гетьман України Павло Скоропадський. |