Антонієві печери

    Антонієві печери — унікальний підземний архітектурний комплекс ХІ – ХІХ ст. заснований на початку ХІ ст. батьком руського чернецтва Антонієм Печерським – одним із засновників Києво-Печерського монастиря…літописець написав: “… Антоний же пришед к Чернигову и взлюби Болдину гору и скопав пещеру, и ту вселися, и есть монастир святое Богородицы на Болдиных горах и до сих дни”.
    Інтенсивний розвиток Болдиногорського Богородичного монастиря продовжувався до 1239 р., коли Чернігів був зруйнований монголо-татарами.
    Найбільш масштабна відбудова Іллінського монастиря розпочалася в 1649 р. Її ініціатором був чернігівський полковник Степан Подобайло, за його кошти і проводилося відновлення. З перервами воно тривало до кінця XIX ст. Внаслідок цих реконструкцій Антонієві печери набули сучасного вигляду. Зараз печери є комплексом підземних приміщень і переходів загальною довжиною близько 350 м, котрі розміщуються у товщі Болдиних гір (у межах сучасного міста). Глибина залягання Антонієвих печер коливається від 2 до 12 метрів відносно поверхні гори.