Битва під Берестечком (28 червня – 10 липня 1651) – найбільший бій Хмельниччини, який відбувся біля містечка Берестечко між Військом Запорозьким під командуванням Богдана Хмельницького та союзним йому кримськотатарським військом Ісляма III Герея з одного боку та армією Речі Посполитої під командуванням Яна Казимира II з іншого.
Згідно з польськими історичними джерелами XVII–XVIII століть, кількість польської армії була до 300 тисяч вояків. Також є свідчення про те, що поляки мобілізували на війну кожного сьомого підданого держави.
Чисельність козацької армії становила близько 100 тисяч, кримськотатарської – 30 тисяч. Битва закінчилась перемогою польського війська. Причиною поразки козаків було те, що татари полишили поле бою. Битва під Берестечком була найбільшою за усю Визвольну війну.
Битва під Берестечком стала не просто зіткненням армій, а справжнім випробуванням для козацького війська Богдана Хмельницького, що боролося за свободу проти могутньої Речі Посполитої. Ця подія, сповнена героїзму, драми і болю, залишила глибокий слід у нашій культурі та пам’яті.
Трагедія українського козацтва, селянства і міщанства під Берестечком знайшла своє відображення у джерелах, спогадах сучасників, працях дослідників, народнопоетичній та художній літературі.
|
| Літопис Гадяцького полковника Григорія Грабянки / пер. із староукр. Київ : Т-во “Знання” України, 1992. 192 с. Козацький літопис 2-ї пол. XVII – поч. XVIII ст., складений гадяцьким полковником Григорієм Грабянкою. «Літопис Григорія Грабянки» описує історію з часів виникнення козацтва і до 1709 р. У тексті літопису подається багато державних документів, гетьманських універсалів, актів, грамот. Розповідь про Берестецьку битву. С. 74–80. |
|
| Літопис Самовидця / редкол. А.Д. Скаба [та ін.]. Київ : Наукова думка, 1971. 207 с. Літопис Самовидця складається зі вступу, який оповідає про стан України перед Хмельниччиною, та двох головних частин: перша – присвячена часам Хмельниччини й Руїни (до 1676 р. включно); друга – доведена до 1702 р. включно. Про Берестецьку битву. С. 60 – 63. |
|
| Величко С. Літопис. Т. 1 / С. Величко ; пер. з укр. Київ : Дніпро, 1991. 371 с. Праця є пам’яткою культури козацької історичної думки та барокового письменництва, охоплює події 1620–1700 рр. і містить документи з військової канцелярії, а також цитати з нині втрачених документів та хронік. Про битву під Берестечком. – С. 92, 100, 209, 215, 290. |
|
| Софонович, Ф. Хроніка з літописців стародавніх. Київ : Наукова думка, 1992. 335 с. “Хроніка” визначного культурного діяча України XVII ст. Ф. Софоновича – одна з перших узагальнюючих праць з історії України з найдавніших часів до 1673 р. Вона складається з трьох частин-хронік: про Русь, початок і назву Литви, про землю Польську. У першій частині висвітлюється історія Київської Русі, другій і третій – історія України XIV-XVII ст. на фоні історії Литви та Польщі. Про Берестецьку битву. – С. 230. |
