Іоан Максимович Тобольський

Святитель Иоанн (Максимович), митрополит Тобольський и Сибирский. Благоверные князья и святые земли Черниговской.  Чернигов : Деснянська правда, 2009. 236 с. : ил. С 147-150.

В книге приведены деяния во славу Христа черниговских князей, а также святителей, преподобных, мучеников, блаженных, имеющих отношение к Чернигово-Северской земле.

Павленко С. Максимович Іоан.  Павленко, С. О. Оточення гетьмана Мазепи: соратники та прибічники. Київ : ВД «Києво-Могилянська академія», 2004.  603 с. С 258-259.

Сергій Павленко вперше ґрунтовно знайомить читача з членами команди гетьмана І. Мазепи, його соратниками та прибічниками, показує їх роль у контексті подій 1687—1709 pp. Дослідження про найзначніших діячів оточення зверхника України містить багато важливого фактажу для розуміння причин поразки мазепинців під час повстання за визволення Гетьманщини з-під опіки Москви.

Мащенко С. Іоан Максимович. Українські мислителі ХVII — ХVIII століть на Чернігово-Сіверщині :науково-популярні нариси / С. Т. Мащенко. Чернігів : Чернігівські обереги, 2003. 155 с. С.110-132.

Книга являє собою збірник науково-популярних нарисів про світогляднофілософські вчення ряду українських мислителів ХVІІ – ХVІІІ ст., життєтворчість яких була пов’язана з Чернігово-Сіверським краєм. Особлива увага приділена питанням філософського вирішення проблем просвітниками Чернігівського літературно -філософського кола.

Ісіченко І. Свт. Іоанн Максимович. Історія української літератури: епоха Бароко (ХVІІ — ХVІІІ ст.) :навч. посіб. для студ. ВНЗ / І. (. Ісіченко. Львів : Святогорець, 2011. 568 с. С 418-422.

Навчальний посібник присвячений розгляду українського літературного життя ранньомодерної доби, виокремленої проф. Дмитром Чижевським як доба бароко. Ідучи за программою університетського курсу історії української літератури, книга систематизує текстовий масив XVII–XVIII ст. відповідно до жанрової структури, в доступній для студентів формі пропонує фаховий аналіз найвідоміших писемних пам’яток цієї доби, здійснюючи його на широкому суспільно-культурному тлі. Автор нагадує універсальні ознаки стилю бароко та приділяє увагу самобутності його українського різновиду.

Окремо розглядаються ключові для ранньомодерної епохи поняття контрреформації, сарматизму, «козацького бароко».

Шевчук В. Іван Максимович-поет вічних тем.  Муза Роксоланська. Українська література ХVI — ХVIII століть : у 2-х кн. Кн. 2. Розвинене бароко. Пізнє бароко. Київ : Либідь, 2005.  398 с. :іл. С. 295-305.

Друга книга оригінального дослідження фактично є історією літератури Козацької держави й охоплює другу половину XVII ст., яку автор розглядає як період розвиненого бароко, і XVIII ст. – період пізнього бароко. Аналізуючи цей напрочуд своєрідний відтинок історії української літератури, автор вписує твори в життя, проблеми і складнощі становлення Козацької держави. Читач переконається, що література тієї доби не була схоластичною, твореною у відриві від життя, а навпаки, найчастіше з ним пов’язана. Досі так широко і в такому розрізі література вказаної доби не розглядалася. Для викладачів, студентів-філологів, учителів та широкого читацького загалу.