У пошуках правди про запорожців

 

 

Бантыш-Каменский, Д. Н. История Малой России / Д. Н. Бантыш-Каменский. — 4-е изд. — К., 1903. — 550с.

Книга известного историка и археолога Д. Н. Бантыш-Каменского является одной из первых наиболее удачных попыток отечественной историографии освещения истории Украины с давних времен до конца XVIII в. Необычайно красочно, живым языком автор описал быт и обычаи племен, заселявших в древности территорию малорусского края.

 

 

Бєлашов, В. І. Гетьманщина мовою документів і матеріалів другої половини ХVІІ-ХVІІІ ст. : Збірник документів і матеріалів. Хрестоматія-посібник / В. І. Бєлашов. — Глухів : РВВ ГДПУ, 2006. — 184с.

У посібнику з нових методологічних і теоретичних засад підібрані найважливіші документи і матеріали періодів становлення і функціонування української державності другої половини ХУІІ-ХУІІІ ст. Більшість з них в радянській історіографії майже або ж ніколи не використовувалась, особливо, в навчальній літературі.
Для студентів неісторичних факультетів педагогічних університетів, педагогічних коледжів, педагогічних училищ, учнів ліцеїв, гімназій, старшокласників загальноосвітніх шкіл.

 

 

оплан, Г. Л. Опис України; Українські козаки та їхні останні гетьмани; Богдан Хмельницький./П. Меріме / Г. Л. Боплан ; Пер. з фр. — Львів : «Каменяр», 1990. — 301с.

Твори, що ввійшли до книги, — визначне явище у світовій україністиці. Праця Боплана, французького інженера XVII ст., тривалий час була єдиним, найавторитетнішим джерелом пізнання героїчної історії запорізького козацтва, звичаїв українців, флори та фауни краю. Пропоновані твори П. Меріме — унікальне свідчення українознавчих зацікавлень класика французької літератури. У них письменник виступає як сумлінний науковець, психолог, історик.

 

 

Військові кампанії доби гетьмана Івана Мазепи в документах / упор. С. Павленко. — К. : Києво-Могилянська академія, 2009. — 1055 с.

У книзі «Військові компанії доби гетьмана Івана Мазепи в документах» вміщено царські розпорядження, універсали, листи гетьмана, кореспонденцію російських та українських урядовців, спогади сучасників подій, що відбувалися протягом 1687-1710 рр. і безпосередньо впливали на життя України. У збірці джерельних матеріалів також представлені акти місцевого самоврядування, церковні грамоти. Видання розраховане на істориків, військовиків, студентів, усіх хто цікавиться історією України.

 

 

Ділова документація Гетьманщини XVIII ст. : зб. документів / ред. Л. А. Дубровіна. — К. : Наукова думка, 1993. — 392 с. — (Пам’ятки політико-правової культури України).

Видання містить тексти офіційно-службових документів, більшість з яких було створено в центральних установах, полкових та сотенних канцеляріях Гетьманщини. У вступі та коментарях упорядника досліджено стилістику поданих актів, здійснено їх жанрово-тематичну класифікацію. Видання ілюстровано зразками текстів.

 

Доба гетьмана Івана Мазепи в документах / Упоряд. С. Павленко. — К. : Вид. дім. «Києво-Могилян. акад.», 2007. — 1144с.

У книзі вміщено універсали, накази гетьмана, листи, спогади генеральної старшини, російських високо посадовців, іноземців та інші матеріали, що допоможуть краще відчути епоху, вякій зароджувався вибух- протест проти царизму, Петра 1. Уперше подаеться цілісний масив допитів старшин, козаків, які брали участь у повстанні 1708-1709 р.р.
Загалом збірник документів ознайомить читача з 900 документами.

 

Зарульский, С. Описание о Малой России и Украине с приложениями / С. Зарульский. — М. : Универс.Типогр., 1847. — 27 с.

В праці капітана російської армії С. Зарульського викладено окремі факти з історії Польщі, Литви, Росії та України, названої автором Малоросією, періоду 989-1764 рр. Особлива увага приділяється добі Б. Хмельницького. Описано події: перемога над польським військом С. Потоцького під Жовтими Водами (1648); укладення Зборівського договору (1649); Білоцерківський договір (1651); Переяславська Рада (1654); Спільний похід українсько-московських військ на Львів (1655).
Додатки знайомлять з фактами біографії Богдана та Юрія Хмельницьких, Івана Мазепи та історією запорізького козацтва.

 

Збірник козацьких літописів: Густинський, Самійла Величка, Грабянки. — К. : Дніпро, 2006. — 976 с. : іл.

Цей збірник — унікальний корпус козацької історіографії. До нього входять: Густинський літопис — видатна пам’ятка української історичної прози першої половини XVII ст., що охоплює основні події всесвітньої історії, літописну історію Київської Русі, південно-руських князівств XII—XIV ст., Литовської Русі аж до історичних витоків козацтва; літопис Самійла Величка — наймонументальніший твір української історико-мемуарної прози XVII—XVIII ст. у двох томах. Перший том охоплює події 1648—1659 рр. на Україні. Другий продовжує опис подій і закінчується 1700 р.; закінчує збірник літопис Грабянки — розповідь про походи та битви козацькі XVI—XVIII ст. Перебіг з писань різних літописців та з щоденника, писаного на війні, що точилася з поляками, зібраний зусиллями полковника Григорія Грабянки та підтверджений самобутніми свідченнями старих жителів м. Гадяча 1710 р. Це документальні першоджерела, де значуще кожне слово. Видання універсальне. Воно придатне як д ля наукової роботи, так і для шанувальників рідної історії та культури.

 

 

Коваленко, С. Опис Козацької України 1649-го року. : Довідник. / С. Коваленко, О. Пугач. — К. : ВЦ»Просвіта», 2004. — 151с.

Ознайомлення з книгою «Опис Козацької України 1649-го року» не може нікого залишити байдужими, бо одразу ж спонукає побачити в єдності минуле, сучасне і майбутнє.
Уміщені тут матеріали переконують навіть інакомислячих: то була всенародна революція, що ставила за мету й домоглася створення незалежної держави.

 

 

Мельник, Л. Г. Політична історія гетьманщини ХVІІІ ст. у документах і матеріалах : Навч. посібник / Л. Г. Мельник. — К. : ІЗМН, 1997. — 140с.

Документи і матеріали, що вміщені у посібнику, охоплюють період з 1708 року і до початку 80-х років вісімнадцятого століття. Ці документи ілюструють політику царизму щодо України-Гетьманщини. У якій виражалася тенденція до обмеження суверенних прав України і поступове підпорядкування її інтересів інтересам Російської монархії.

 

 

Мемуари до історії Південної Русі. Вип. 1. ХVІ ст. М. Литвин, Б. де Віженер, Л. Горецький, Е. Ляссота / за ред. В. Антоновича. — Д. : Січ, 2005. — 219 с.

До книги за редакцією В.Б.Антоновича (1834-1908) – історика, археографа, археолога, професора історії Київського університету ввійшли мемуари XVI століття: «Про звичаї татар, литовців і москвитян» (1550) Михайла Литвина; «Опис Польського королівства і порубіжних з ним країн» (1573) Блеза де Віженера; «Опис війни Івонії, господаря волоського» (1574) Леонарда Горецького та «Щоденник Єріха Ляссоти із Стеблева» (1588-1594).
Збірник виходить через 115 років з часу першого видання. Вперше – українською мовою. 

 

 

Мемуари до історії Південної Русі. Вип. 2. Перша половина ХVІІ ст. Ф. Євлашевський, Я. Собеський, походи 1625 та 1628 рр., С. Окольський, Г. Боплан, звільнення невільників, Б. Машкевич / за ред. В. Антоновича. — Д. : Січ, 2006. — 240 с.

До другого випуску книги увійшли мемуари першої половини XVII століття: “Щоденник новгородського підсудка Федора Євлашевського” (1564—1604); “Історія Хотинського походу Якова Собеського” (1621); “Щоденник походу проти козаків запорозьких” (1625) з додатком “Куруківська угода”; “Відомості про похід до Криму Михайла Дорошенка” (1628); “Щоденник Симеона Окольського” (1637-1638) з додатками “Доповнення Самійла Величка” та “Ординація Війська Запорозького реєстрового”; “Опис України Боплана” (1630—1643); “Сказання про невільників, які втекли з турецької каторги” (1643) та “Щоденник Богуслава Машкевича” (1643—1649).

 

 

Меріме, П. Українські козаки та їхні останні гетьмани. Богдан Хмельницький / П. Меріме. — К. : Б-ка українця, 1998. — 240 с.

У книзіі йдеться про період козаччини в історії українського народу та оцінку його митцям французської літератури.Велику увагу приділено розгляду очільників козаків, зокрема Івана Мазепи та Богдана Хмельницького. Постать гетьмана Богдана Хмельницького у творчості Проспера Меріме – одна зі знакових, яка представляє всю козаччину. Змалювання образу українського керманича у творах французького письменника надзвичайно патетичне, велемовне, позитивне. 

 

 

Рігельман, О. І. Літописна оповідь про Малу Росію та її народ і козаків узагалі / О. І. Рігельман. — К. : Либідь, 1994. — 768с. : іл. — (Пам’ятки історичної думки України).

У книзі на основі величезного фактичного матеріалу представлено широку панораму історичного минулого українського народу з найдавніших часів до 80-х років XVIII ст. У центрі розповіді українське козацтво та його військово-політична організація — Запорізька Січ. Автор з позицій російської дворянської історіографії показує боротьбу козаків за вільне життя, характеризує всіх гетьманів Війська Запорізького і події, що відбувалися за часів їхнього гетьманства.

 

 

Халебський, П. Країна козаків / П. Халебський ; упоряд. М. Рябий. — Київ : МСП «Козаки», 1995. — 86 с.

З подорожніх нотаток особистого секретаря милістю Всевишнего Бога патріарха антиохійського та Вего  Сходу Макарія Третього , писаних року від Різдва Христового 1654-го, місяца червня, під час мандрівки з Близького Сходу до Московії через Русь-Україну.

 

Шерер, Ж. Б. Літопис Малоросії, або історія козаків-запорожців та козаків України, або Малоросії / Ж. Б. Шерер. — К. : Укр. письменник, 1994. — 312с.

Уперше українською (перекладів на жодну з інших слов’янських мов немає) надруковано працю французького історика XVIII століття — перший західноєвропейський твір, цілком присвячений історії України. Зі сторінок книги промовляє шира симпатія автора до України, захоплення героїчною боротьбою козаків за волю. Попри помилки, упередження, схиляння перед потужністю імперії, проти якої боролись козаки, перед культом Катерини II, узагальнення Ж.-Б. Шерера звучать цілком по-сучасному: «Цей народ, пам’ять якого повна спогадів про предків, скинув із себе ярмо, — і саме цього не хочуть йому пробачити».
Переклав з французької В. В. Коптілов 

 

Шудря, М.А. Січ-мати [Текст] / М. А. Шудря. — К. : ТОВ «Елібре», 2008. — 560 с.

Книга «Січ-мати» – це спогади про запорозьких козаків. У першій частині «Із живих уст» вміщені розповіді історично відомих і маловідомих українців XVII-XIX століть про по­бут, звичаї, подвиги й звитягу простих козаків та їхніх гетьманів. Друга частина «Відгомін у світах» містить розпові­ді іноземців про життя та битви козаків зі своїми ворогами. Третя частина «Торкнувшись серцем історії» містить легендарно-історичні оповідки про козаків та окремих їхніх видатних ватажків, подає в авторському варіанті серію колоритних історичних епізодів. Четверта частина «Лицарі булави» розповідає про українських гетьманів. Можливо, читача вразить достеменність деяких подій, викличе категоричне їх неприйняття, запере­чення, переорієнтацію. Однак у цілому ж книжка спогадів про українських козаків та їхніх видатних ватажків — є ще одним кроком нашляху до вивчення глибокої й повноводої, як наш Дніпро-Славутич, історії запорозької демократично-правової державності.