30 років тому, у ніч з 25 на 26 квітня 1986 року сталася одна з найстрашніших трагедій в історії людства і України – вибух на Чорнобильській атомній електростанції. У смертельний двобій з незримим ворогом вступили тисячі людей. Вони мужньо і самовіддано виконали свій обов’язок. Сумарна радіація ізотопів, викинутих в повітря, склала 50 мільйонів кюрі, що в 30-40 разів більше, ніж при вибуху бомби в Хіросімі в 1945 році. Жахлива аварія призвела до радіоактивного опромінення величезної кількості людей, до забруднення води й навколишнього середовища. На території України утворилася так звана 30-кілометрова «зона відчуження», з якої терміново було переселено людей для врятування їхнього життя. В «зону відчуження» прибували фахівці, які направлялися для проведення робіт на аварійному блоці і навколо нього, а також військові частини. Пізніше цих людей стали називати «ліквідаторами». Вони працювали в небезпечній зоні позмінно: ті, хто набрав максимально допустиму дозу радіації, виїжджали, а на їх місце приїжджали інші – їх було приблизно 240 тисяч чоловік. Загальна кількість ліквідаторів за всі роки — приблизно 600 тисяч чоловік. 26 квітня — є днем пам’яті про найбільшу техногенну катастрофу та вшанування героїзму пожежників, експлуатаційного персоналу ЧАЕС, військовослужбовців, будівельників, учених, медиків, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Подвиг цих людей назавжди записано до літопису людської мужності, він навічно залишиться у пам’яті українського народу.
 |
Біль і тривоги Чорнобиля / упоряд. Ю. Сафонов. — Київ : Київ. Правда, 2006. — 86 с.
Книга — колективна розповідь про найбільшу техногенну катастрофу в історії людства, з часу якої минуло вже два десятка літ. Автори, що були безпосередніми свідками і учасниками ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, діляться своїми спогадами про тривожні для України й усього світу дні весни і літа 1986-го, розмірковують над долями чорнобильців, болючими проблемами відчуженої тридцятикілометрової зони і самої станції, розглядають і прогнозують розвиток ситуації навколо ЧАЕС. |
 |
Коваленко, А. П. Чернобыль — каким его увидел мир / А. П. Коваленко, Ю. В. Рисованный. — Киев : Молодь, 1989. — 176 с.
Як коментувалися події в Чорнобилі зарубіжними, в першу чергу — західними засобами масової інформації? Яке, взагалі, суспільне сприйняття ядерної енергетики після квітня 1986-го року? Ці та інші питання, пов’язані з подіями на ЧАЕС, а також проблема необхідності ведення ретельно продуманої політики в сфері інформації, яка застосовується у даній галузі економіки, вісвітлюються в цій книзі. |
 |
Малишевський, І. Ю. В. Шевченко. Від Кулунди до Чорнобиля : повість спогад / І. Ю. Малишевський. — Київ : Мистецтво, 1988. — 160 с.
В оригінальній художньо-документальній формі повісті автор, письменник та сценарист багатьох фільмів режисера Володимира Шевченка, простежує нелегку творчу долю цього талановитого кінодокументаліста від його першого фільму «Кулунда: тривоги та надії» до останнього «Чорнобиль: хроніка тяжких тижнів», що одержав значне міжнародне визнання. |
 |
Медведев, Г. У. Чернобыльская тетрадь : докум. повесть / Г. У. Медведев. — Киев : Днипро, 1990. — 165 с.
Ця повість про Чорнобильську трагедію. Вона зіткана з правди, скорботи, мужності людей, опинившихся в Зоні непідкореної стихії. |
 |
Чернобыльский репортаж : фотоальбом / ред. А. В. Эйсымонт. — Москва : Планета, 1988. — 152 с.
Фотоальбом знімків, зроблених після вибуху на Чрнобильській АЕС. |
 |
Чорна книга України : зб. док., арх. матеріалів, листів, доп., ст., дослідж., есе / упоряд., ред. Ф. Зубанича. — Київ : Просвіта, 1998. — 784 с.
Тоталітарна система тягнеться за нами, як кайдани, яких ми ще остаточно не позбулися, а тільки перепиляли ланцюги. Злюмпенізований народ більше пам’ятає ковбасу по 2.10, як голодомор чи сталінщину. Важко врятувати свідомість народу спільними зусиллями інтелектуалів-політиків, економістів, бізнесменів, інтелігенції — тому Демократична партія України, звернулася через пресу до наших громадян, аби вони самі написали «Чорну книгу України» — про те, як тоталітарна система пройшлася по їх долях, долях їхніх рідних у XX столітті. |
 |
Чорнобиль: дні випробувань : книга свідчень. — Київ : Рад. письменник, 1987. — 470 с.
Ця книга — збірник документальних, публіцистичних і художніх творів письменників і журналістів, котрі розповідають про те, як спільно, натхнений «чуттям єдиної родини», долав наш народ тяжкі наслідки аварії на ЧАЕС, мужньо і самовіддано боровся з грізними силами атома, що вийшли з-під контролю, відроджує до нового життя вражену радіацією землю, міста і села і саму атомну станцію. |
 |
Чорнобиль і соціум : соціально-психологіч. моніторинг умов життя та діяльності соціальних групп… Вип.7 / відп.ред. Ю. І. Саєнко. — Київ : Стилос, 2001. — 408 с.
У збірнику розглядаються особливості соціальної й соціально-психологічної адаптації до постчорнобильської ситуації людей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: самоселів, населення регіонів з підвищеним рівнем радіоактивного забруднення, переселених із зони аварії та місцевих мешканців поселень, куди переселилися потерпілі. |
 |
Чорнобильська АЕС. Славутич. Розвиток : зб. норм.-прав. актів щодо соц. гарантій працівникам Чорнобил. АЕС і жителям м. Славутича у зв’язку з дострок. припиненням експлуатації енергоблока №3 та остаточ. закриття АЕС / за заг. ред. В. П. Удовиченка. — Славутич : Вогні Славутича, 2001. — 160 с.
У збірці представлені матеріали щодо реалізації Меморандуму про взаєморозуміння між Урядом України і урядами країн «Великої сімки» та Комісією Європейського Співтовариства щодо закриття Чорнобильської АЕС. |