Наближається 24 лютого – річниця страшної і жорстокої війни в Україні. Ми з жахом згадуємо початок війни, згадуємо, як ми сподівалися, що вона швидко закінчиться, але ж ні… Минув рік, рік знищення нашої країни, нашої мови, нашої культури. І ми з острахом чекаємо річниці, бо не знаємо, що вона нам принесе.
Війна – це дуже страшно, страшно, коли твоє рідне місто в облозі і з кожним днем усе більше перетворюється на руїни. Війна – це страх за близьких та рідних, бо ти не знаєш вижили вони чи ні після чергового обстрілу. Війна –це постійний стан страху. Найперше бажання кожного, хто потрапляє на війну — залишитися живим. Друге бажання – перемогти.
