Портрети українських кобзарів О. Сластіона.

     Наукова бібліотека у своєму зібранні має дивовижну книгу-альбом«Портрети Українських кобзарів». Автор цього альбому —  Опанас Георгійович Сластіон (1855–1933), визначний український художник, етнограф і мистецтвознавець.
     Опанас Сластіон відомий загалу як архітектор. За його проектами будували школи, лікарні, будинки кооперативних товариств, Миргородську водолікарню, їдальню-клуб, грязелікарню. Будови Опанаса Сластіона (їх налічують понад півсотні; на жаль, збереглися не всі) є у Сумській і Чернігівський областях, скажімо, у Ніжині можна побачити будівлю електростанції, зведену в 1914—1916 роках.
     Протягом усієї творчої діяльності О. Сластіон цікавився і наполегливо вивчав народний побут і культуру, збирав і записував зразки народнопоетичної творчості та робив етнографічні зарисовки. Увагу художника привертали також і образи народних співців. Над портретною галереєю кобзарів О. Сластіон працював понад півстоліття — найбільш ранній з створених ним портретів виконаний у 1875 р., а останній — в 1928 р. Більшість портретів виконана в 900-х роках. Саме в цей час художник побував в багатьох селах і містечках України — на Чернігівщині, Полтавщині, Харківщині й Київщині. Вже сам по собі цей факт свідчить про неослабний інтерес художника до життя народу, до його духовної культури.
     Альбом складається з 23 портретів різних форматів, виконаних у техніках: туш, перо, чорна акварель, білила, олівець.
     Творча манера художника і підписи під портретами свідчать, що майже всі вони виконані з натури, або на основі попередніх натурних зарисовок. Трактування образів реалістичне, композиційно портрети майже не дублюються.
     Художню цінність і значення портретної збірки важко переоцінити. Вона є найбільш повною із збірок, що дають іконографічні відомості про українських кобзарів XIX — XX ст. Цінність збірки визначається ще й тим, що ми не тільки бачимо правдиво і з великою любов’ю передані образи кобзарів, а й знаходимо в ній важливі наукові дані. Авторські написи на портретах в багатьох випадках вказують місце народження, або мешкання кобзаря, його репертуар, вік та ін. Ці написи і пояснення тим більш цінні, що за винятком народних співців Ф. Кушнерика та його вчителя М. Кравченка, творчість яких досить широко висвітлена, про більшість із згаданих кобзарів або нічого не відомо, або відомості дуже обмежені. Документально точна передача одягу кобзарів становить певний інтерес також і для етнографії.
     Альбом  «Портрети Українських кобзарів» О. Сластіона займає почесне місце серед кращих творів портретного жанру української графіки кінця XIX — початку XX ст.