Він народився 27 травня 1843 року на хуторі Стахорщіна Новгород-Сіверського повіту Чернігівської губернії у збіднілій дворянській родині. Спочатку Дмитро закінчує Новгород-Сіверську гімназію, а згодом — юридичний факультет Петербурзького університету. У 1878 році він вже доктор державного права, профессор Варшавського та Московського університетів. Отримана у 1892 році посада керуючого Московським архівом, на якій він перебуває аж до самої смерті, дає Самоквасову змогу утримувати родину і, у значній мірі, продовжувати археологічні дослідження.
Працездатність та коло його наукових інтересів вражають. Здійснюючи масштабні розкопки в Україні, Бессарабії, Польщі та на Кавказі, Дмитро Якович одночасно активний член багатьох наукових товариств, делегат та доповідач дванадцяти Всеросійських археологічних з’їздів, автор більше ніж 200 друкованих наукових робіт.
Чи не головним об’єктом дослідження, з боку Д. Я.Самоквасова, були старожитності Лівобережної України і, насамперед Чернігівщини. Протягом 1870-1908 рр. він розкопав 377 курганів, у тому числі 139 безпосередньо у самому Чернігові. Найбільш відомі розкопки курганів у Чернігові (Чорна могила, Гульбище, Безіменний).
Власно кажучи Д. Я. Самоквасов поклав початок систематичному вивченню археологічних пам’яток регіону на основі справді наукової методики. Завдяки запровадженим ученим у науковий обіг матеріалам вдалося успішно подолати джерельну кризу у дослідженні стародавньої історії Чернігівщини, що окреслилась у середині XIX ст. внаслідок вичерпання інформаційних можливостей писемних, передусім літописних пам’яток.
Д.Я. Самоквасов був ініціатором проведення в Чернігові XIV Всеросійського Археологічного з’їзду, під час роботи якого провів показові археологічні розкопки на Болдиних горах та в урочищі Берізкита огляд фрескового живопису в Успенському соборі. Результати цих досліджень були представлені на виставці з’їзду і згідно із заповітом вченого надійшли до Музею Чернігівської вченої архівної комісії. Частина з них постійно експонується у Чернігівському історичному музеї імені В.В. Тарновського.
Результати своїх наукових досліджень Д. Я. Самоквасов регулярно висвітлював у численних наукових працях. Причому якщо значна частина теоретичних висновків вченого певною мірою має вже суто історіографічний інтерес, то опубліковані ним наслідки власних досліджень і донині входять до складу золотого фонду археологічної науки, а зображеннями численних знахідок з чернігівських курганів досі ілюструють шкільні та вузівські підручники з історії.
Наукова бібліотека запрошує переглянути віртуальну виставку «Дмитро Самоквасов – перший професійний дослідник Чернігівський землі» та більш дізнатись про життя і наукову спадщину нашого видатного земляка – Дмитра Яковича Самоквасова.
Пам’ятаймо і шануймо СВОЇХ світочів!
