Олекса Петрович Стороженко — український письменник, етнограф, драматург, за професією слідчий-криміналіст, військовий.
Народився 24 листопада 1806 у с. Лисогори (нині Прилуцький р-н, Чернігівська область). Олекса Петрович Стороженко походив із старовинного козацького роду. Здобув домашню освіту, а згодом вступив у Харківський благородний пансіон. Ще відтоді Олекса Петрович цікавився вивченням різних мов, географією та історією. Його захоплення поширювалися на безліч сфер, до яких входило і письменництво, і етнологія, і драматургія.
О. Стороженко був хоробрим офіцером і мудрим чиновником. Служба кидала його по різних куточках України. Але скрізь він збирав народні бувальщини, оповіді, казки. Закоханість письменника у минуле нашого народу, в його побут, а також талант зробили, врешті, чудовий сплав. З-під пера Стороженка виходили романтичні легенди, фантастичні казки і побутові оповідання, що давали можливість відчути аромат українського слова, овіяного століттями. Найвідоміші твори – «Марко Проклятий», «Скарб», «Гаркуша».
Українська спадщина О. Стороженка не дуже розмаїта. Побут, звичаї, повір’я тогочасного українського селянства та героїчні сторінки козацької вольниці, пов’язані з останнім періодом існування Запорізької Січі, Коліївщини, з образами колишніх січовиків, — ось і все коло порушених письменником тем.
Значна частина творів О.П. Стороженка витримала випробування часом. Їх найхарактернішими рисами є побутово-етнографічна точність малюнку, природний гумор, що йде від самого національного характеру українця, глибокий ліризм – теж характерна ознака національного характеру українців, образність мови, народна фантастика, основана на міфології. Як романтик, О. Стороженко завжди прагнув прикрасити фантастичними вигадками не тільки твори на побутові теми, але й на історичні. Проте це не заважає нам пізнати в кращих його творах правдиві образи живих людей.
