Батурин відіграв значну роль в історії України. У 1669—1708 та 1750—1764 роках місто було резиденцією гетьманів Лівобережної України, з ним пов’язана діяльність таких визначних політичних лідерів часів Гетьманщини, як Дем’ян Ігнатович, Іван Самойлович, Іван Мазепа, Пилип Орлик, Кирило Розумовський. Славною і трагічною є доля Батурина. Нищівне розорення міста царськими військами під час повстання І. Мазепи у союзі з шведським королем проти російського панування на Лівобережній Україні у 1708 р. є однією з найбільш драматичних подій української історії.
Майже 400 літ одна з найжахливіших трагедій, учинених північним сусідом стосовно українців, була під суворою забороною, як царською владою, так і за більшовиків. І це невдивовиж : в усі часи Україна постійно потерпала від російського великодержавницького режиму. Лишень коли наша держава нарешті здобула незалежність, поступово почали розсекречуватись як героїчні, так і трагічні таємниці. Так сталося й з Батуринською трагедією.
Упродовж кількасот літ у наші голови вкладали, що Іван Мазепа ніякий не герой, а злісний зрадник і запроданець українського народу.
Але історичні реалії можна зачорнити тимчасово, рано чи з запізненням брехня таки вилізе з лакуни. Так сталося із Іваном Мазепою- одним з найвідоміших гетьманів нашого народу.
Попервах між російським царем і гетьманом офіційні відносини були товариськими, хоч Мазепа в колі приближених осіб висловлював невдоволення експансивною політикою стосовно України Петром І і шукав надійного союзника, щоб вийти з «братніх обіймів» північного сусіда.
В кінці жовтня 1708 р. І. Мазепа разом з однодумцями та частиною козацького війська вирушає з Батурина на зустріч зі шведським королем. Довідавшись про перехід гетьмана на бік шведів, Петро віддає наказ О. Меншикову будь що захопити –Батурин й спопелити його.
Ніхто з них не лишився в живих. Зробивши криваву помсту, вандали вщент спопелили місто. Батурин став символом, мужньої збройної боротьби вірних І. Мазепі козаків і населення його столиці. Цей символ надихав покоління борців за волю і незалежність України.
Палац Мазепи на Гончарівці, який назвали привидом Батурина, ще близько пів століття стояв пусткою.
Справжні дослідження старожитностей Батурина розпочалися лише зі здобуттям Україною незалежності. Вже у 1994 р. було створено Батуринський державний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця».
Її побудовано і оздоблено у стилі римського бароко з вкропленнями віленської школи- відчутний вплив західних майстрів.
Проведені археологічні розкопки переконливо свідчать про заможність і культуру побуту козацької еліти, високий розвиток ремесла, народного малярства та широкі комерційні та культурні контакти з Західною та Східною Європою.
Батурин – колишня резиденція чотирьох гетьманів України. Отже, давайте не забувати своєї історії, бо народ без минулого – не народ.
