Щорічно 29 січня відзначають річницю бою під Крутами, знову і знову повертаючись до зимових подій 1918 року.
Наприкінці січня 1918 року на залiзничнiй платформi у Крутах, прагнучи стримати наступ більшовиків на Київ, українські військові курсанти стали до бою проти вдесятеро більших за чисельністю російських військ під командуванням генерала Муравйова. Цей бій став для українського народу символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність. Серед них був і наш земляк Осип Матвійович Твердовський.
Осип Твердовський народився 1 листопада 1891 в м. Ніжині Чернігівської губернії в заможній козацькій родині. Початкову освіту Осип здобув у земській козацькій школі, потім навчався у Ніжинський гімназії. Під час Першої світової війни був хорунжим російської армії. Брав участь у багатьох вирішальних битвах: Галицька битва 1914 рік, бій під Тернополем 1917 рік. За хоробрість у боях і чисельні поранення був нагороджений орденом святого Георгія.
З початком національно-визвольних змагань 1917-1921 рр. О.Твердовський розпочинає боротьбу за українську державність, підтримує уряд Центральної ради. У січні 1918 організував у Ніжині разом із рідним братом Матвієм Твердовським загін для оборони УНР від більшовицьких військ Муравйова. Приєднався зі своїм загоном до сотні Студентського куреня на станції Крути. Під час бою під Крутами проривається крізь лави більшовиків й ховається в лісах, здійснюючи разом із товаришами партизанські набіги на загарбників. Бере активну участь у протигетьманському повстанні, веде боротьбу з карними відділами, сформованими з числа російського офіцерства.
Після підписання Українською Центральною Радою Берестейського договору, німецькі та австрійські війська розпочали витіснення більшовицьких сил з території країни. У цей час Осип Твердовський із повстанцями займає Ніжин ще до приходу армій союзників і стає тимчасовим головою міста.
За часів Директорії УНР Осип Твердовський був заступником команданта бронепотягу «Помста» (посаду команданта займав його брат Матвій), а невдовзі, після загибелі брата, став командантом та прославився низкою героїчних вчинків. Поранений у боротьбі з більшовиками попадає до польського полону (утримується у таборах в Ланьцуті та Бресті). Там вступає до 6 січової стрілецької дивізії армії УНР під командуванням Марка Безручка.
Після остаточної поразки УНР, тяжко працює в Польській республіці. Але вже через кілька місяців у 1922 емігрує до Франції, де працює шахтарем.
У 1923 році переїздить до Люксембургу. З зароблених грошей залишає собі мінімальну частину; решту віддає різним українським установам та організаціям. У 1925 році Твердовський вступив до Леґії Українських Націоналістів і очолив її осередок у Люксембурзі. З 1929 року став керівником відділу Організації Українських Націоналістів в Люксембурзі та в суміжних областях Франції.
Помер під час операції на мозку 16 квітня 1930 року. Похований з великими почестями на міському цвинтарі в присутності чисельної української громади в Люксембурзі.
В украінській еміграційній пресі був опублікований некролог, в якому говорилось: «Так перервалася ниточка трудящого життя вірного сина України, високоідейного громадянина і патріота… загальнолюбимого товариша не тільки серед своїх, але й серед чужинців».
Наукова бібліотека підготувала віртуальну виставку «Крути… Мужність і біль України». Презентовані на виставці документальні матеріали та видання розкривають історичну правду про січневі події 1918 року. Ми сподіваємось, що виставка не залишать Вас байдужими до трагічної події в українській історії – бій під Крутами.
