Бутник-Сіверський Борис Степанович (1901- 1983) – мистецтвознавець, історик, етнограф народився 16 березня у місті Чернігові, в родині художників-графіків, відомих у гаузі оформлення книги. Родина Бутників була активною учасницею громадського і культурного життя Чернігова, спілкувалася з відомими художниками і письменниками – М.І. Жуком, М.М.Коцюбинським, В.М. Зенченком, Г.О. Коваленком та ін.
Борис закінчив Чернігівське реальне училище у 1917 році, а потім і Київський археологічний інститут (1926 року). Трудову кар’єру починав у рідному місті. В 1917-1918 роках завідував архівом у Чернігівському губернському шляхетському зібранні, працював у Комітеті по охороні пам’яток мистецтва і старовини. У 1919-му організував у Чернігові музей побуту. Цікавився історією Новгорода-Сіверського, результатом чого став надрукований у 1920 році художньо-історичний нарис «Новгород-Сіверський». Надалі своє прізвище він доповнив другою частиною – «Сіверський».
Працював ученим секретарем Інституту історії, археології й етнографії АН Азербайджанської РСР (1933–1939), «художнім керівником Музею етнографії АН СРСР» у Ленінграді (1939–1940), старшим науковим співробітником і завідувачем Відділу образотворчого мистецтва Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР у Києві (1944–1970).
Наприкінці 1930-х років Борис зустрівся і одружився з Марією Бутник-Сіверською. На той час у Бориса вже був син Данил. Марія була поруч зі своїм чоловіком і в щасливі, і в дуже тяжкі періоди їх життя – і на Алтаї, і в мирному Києві, і в блокадному Ленінграді. Наприкінці Другої Світової війни, коли багато дітей опинилися сиротами без батьків і рідних, Борис і його дружина Марія всиновили Олександра і Світлану. Діти росли, як рідні з любов’ю і повагою. Про всиновлення вони дізналися пізніше, коли їм було понад 20 років.
Борис Степанович вів дослідження у галузі історії українського образотворчого мистецтва (досліджував творчість видатних архітекторів і живописців – Вікентія Беретті, Григорія Світлицького, Тараса Шевченко), народного декоративного мистецтва, плаката, художньої критики, дитячої творчості. Склав бібліографічний покажчик із художнього виховання дитини.
На довгі роки провідною темою наукових уподобань ученого стає мистецька спадщина Т.Г. Шевченка. Борис Степанович приймає участь у роботі над підготовкою академічного видання «Тарас Шевченко. Мистецька спадщина» в 4-х томах (1961-1964 р.р). Він є автором багатьох розвідок про мистецьку творчість Шевченка, зокрема статей у «Шевченківському словнику», автор праць «Мистецькі твори Т.Г. Шевченка років заслання» (1954), «До історії деяких малюнків Т.Г. Шевченка» (1959), «Волзькі краєвиди. Мандрівка в творчу лабораторію Т.Г. Шевченка» (1962), «Три знахідки» (1963), «Шевченко-художник в уяві народу» (1965). У роботі над повним зібранням творів Т. Шевченка у 10-ти томах ученому належить підготовка живописно-графічної спадщини, що є вагомим внеском в українське мистецтвознавство.
У 1960-ті роки Борис Бутник-Сіверський несподівано змінив свої попередні зацікавлення в галузі образотворчого мистецтва й почав вивчати історію українського народного мистецтва 1917–1967 років. Підсумком його багаторічних студій стали два томи «Українське радянське народне мистецтво» (кн.1: 1917–1941; кн.2: 1941–1967), «Український народний живопис: альбом» (1968), «Народные украинские рисунки». У них дослідник високо оцінив українське народне мистецтво, відзначивши, що розвиток окремих жанрів народного живопису впродовж століть мав міцний і нерозривний зв’язок з традиціями.
Борис Степанович Бутник-Сіверський залишив надзвичайно багату й цінну джерелознавчу спадщину з історії та теорії мистецтвознавства (130 наукових праць, у тому чіслі 10 монографій), яка займає особливе місце в українській історіографії. Вона має значення не лише для науковців та стане в пригоді і всім тим, хто цікавиться історією України.
Наукова бібліотека має у своїх фондах декілька праць видатного земляка. Це книга «Репин и Украина : письма деятелей укр. культуры и искусства к Репину. 1896-1927» (1962). Борис Степанович підготував письма до друку, написав передмову та коментарі. У книзі «Марфа Тимченко» (1974) – був автором вступної статті та упорядником. А ще маємо академічне видання «Тарас Шевченко. Мистецька спадщина» в 4-х томах (1961-1964).
Запрошуємо переглянути віртуальну виставку «Бутник-Сіверський Борис Степанович – мистецтвознавець із Чернігівщини», про життя і наукову спадщину нашого видатного земляка Бориса Степановича Бутника-Сіверського.
