330 років з дня народження
Петро Калнишевський – єдина в історії України постать, життя якої пролягає через три століття: народився в ХVІІ, діяв протягом ХVІІІ, а помер у ХІХ ст. Він був талановитим державником, господарником і реформатором, полководцем, благодійником.
П. Калнишевський останній кошовий отаман Запорізької Січі, піднесений російською імператрицею Катериною II спочатку в російські генерали за перемогу в російсько-турецькій війні, а потім на багато років ув’язнений у найпохмурішу в’язницю Російської імперії. Коли Калнишевський виступив проти розгрому Запорізької Січі, він був заарештований і 26 років провів у російській в’язниці (з них 17 років в Соловецькому монастирі) і відпущений на свободу у віці 110 років за амністією Олександра II. Він став ченцем-схимником і, нарешті — святим Української православної церкви.
Петру Калнишевському судилось особливе місце в історії українського козацтва, історії Січі, а отже — й України. Сталося так, що він виявився останнім кошовим отаманом Запорозької Січі, останнім оборонцем її традицій, її лицарства, самого її існування.