175 років з часу (1845) утворення Кирило-Мефодіївського братства у Києві.
У 40-х роках 19 ст. активізувалось національне життя у Києві. Рушійною силою виступала інтелігенція, яка зазвичай гуртувалась при університетах. У 1843 р. при Київському університеті утворився таємний гурток «Київська молодь», своєю метою вбачав відміну кріпосного права «згори», шляхом пропагандиської і просвітницької роботи. Гурток саморозпустився, але став основою для формування Кирило-Мефодіївського братства.
Його засновниками стали: молодий професор-ад’юнкт Київського університету — Микола Костомаров, молодий службовець губернської канцелярії, кандидат права — Микола Гулак і студент останнього курсу Київського університету — Василь Білозерський.
У засіданнях братства брали участь художник і поет Тарас Шевченко; письменник і педагог Пантелеймон Куліш; полтавський поміщик, педагог і журналіст Микола Савич; поет-перекладач Олександр Навроцький; етнограф-фольклорист Панас Маркович; педагог Іван Посяда; поет і публіцист Георгій Андрузький; педагоги Олександр Тулуб і Дмитро Пильчиков.
Програмні положення Кирило-Мефодіївського братства викладені в «Книзі буття українського народу», «Статуті Слов’янського братства Св. Кирила і Мефодія», підготовлені М. Костомаровим, та в «Записці», написаній В. Білозерським.
Як своє завдання братство декларувало лібералізацію політичного і культурного життя в Російській імперії, ліквідацію кріпацтва і створення всеслов’янської федерації, до складу якої увійшли б Російська імперія, Польща, Чехія, Сербія і Болгарія.
Члени братства вели активну громадсько-політичну діяльність: розповсюджували програмні документи, прокламації («До братів-українців», «До братів-великоросів і поляків»), твори Т. Шевченка; займалися науковою роботою, виступали з лекціями в навчальних закладах Києва, піклувалися про розвиток народної освіти, збирали кошти на відкриття народних шкіл, написання і видання нових книг (зокрема, П. Куліш підготував перший підручник з історії України «Повість про український народ», виданий 1846 р.).
Товариство проіснувало 14 місяців, у 1847 році члени братства були заарештовані, а таємна організація припинила своє існування.
Кирило-мефодіївці вперше сформулювали українську національну ідею. Саме від них веде свою історію новий український національний рух. Завдяки братству він вийшов із початкового стану нечітких прагнень і остаточно визначив свою мету та завдання: державна самостійність, соціальне звільнення народу, народовладдя у внутрішньому житті, федералізм у міжнародних відносинах.
