15 серпня у світі відзначається День археолога – людей надзвичайно цікавої та романтичної професії, які полюбляють вивчати минуле нашої землі. Така наука як археологія є дуже важливою, бо допомагає не тільки дізнатись про минуле своєї історії, але і за допомогою великих відкриттів створити новітні технології майбутнього. Свято з’явилося в нашій країні в 2008 році, коли Президент підписав відповідний указ (від 6.08.2008).
Тому саме сьогодні ми хочемо згадати Валентину Іванівну Нєпріну (1932—2013). Вона дослідниця неоліту лісової та лісостепової зон Лівобережної України, представниця української школи археологів-первісників другої пол. ХХ ст., кандидатка історичних наук, співробітниця Інституту археології НАН України. У 1960-і рр. досліджувала низку неолітичних пам’яток на Чернігівщині (Пустинка 5, с. Мньов).
Від 1959 до 1991 рр. В.І. Нєпріна працювала в штаті інституту археології АН УРСР молодшим, старшим, а надалі й провідним науковим співробітником. Наукові інтереси дослідниці пов’язані з вивченням первісної доби України.
У результаті активної польової роботи, яку вона провади ла протягом 33 років, було відкрито, досліджено та введено до наукового обігу нові пам’ятки, головно, доби неоліту.
1973 р. захистила кандидатську дисертацію «Неолит ямочногребенчатой керамики на Украине». Монографія з аналогічною назвою, опублікована у 1976 р., залишається і досі найкращим зразком дослідження відповідних пам’яток кам’яної доби.
Валентина Іванівна дуже сумлінно, навіть прискіпливо ставилася до отриманих археологічних матеріалів, вивіряючи й обґрунтовуючи кожний висновок, тому всі її наукові дослідження – а це дві монографії, частини в колективних монографіях, понад 50 статей у збірках і часописах – відрізняються високою науковою якістю, фаховістю.
Всі опубліковані науковцем роботи не втратили свого значення до тепер, стали значним доробком в археології первісності.
Наукова бібліотека має у своїх фондах кілька праць Валентини Іванівни, та запрошує переглянути віртуальну виставку «Слово пам’яті про археолога та людину Валентину Іванівну Нєпріну»
