У першій половині XVII ст. Україна козацька вела запеклу боротьбу з турками, Кримським ханством і Річчю Посполитою. Не зменшувався інтерес іноземців до феномену українського спротиву. Найбільш цікаві свідчення про ті часи, залишив французький інженер-фортифікатор Гійо́м (Вільгельм) Левассе́р де Бопла́н (бл. 1600 – 1673), котрий служив у Польщі військовим інженером і прожив в Україні понад 17 років.
Перебуваючи в Україні, Боплан здійснив величезну кількість картографічних та топографічних робіт, зокрема підготував «Українську географічну карту», «Генеральну карту України», 12 карт окремих частин нашої Вітчизни, і нарешті, опрацював й видав першу в історії світової картографії топографічну карту цілої країни: «Спеціальний і докладний план України разом з належними до неї воєводствами, округами та провінціями» (в масштабі 1:463000, 1639 рік).
Після звільнення зі служби у 1647 р. дорогою до Франції Боплан відвідав Гданськ, де домовився з гравером В. Гондіусом про виготовлення карт та ілюстрацій до своєї книги «Опис України». Перше її видання було здійснено в Руані у 1651 р. Про масштаби популярності твору свідчать численні перевидання, а також переклади англійською (1704), німецькою (1780), польською (1822) та російською (1832) мовами.
Книга містить унікальні свідчення очевидця про природу України, положення та побут селян та козаків, морських походах запорожців. Автор надає географічні та економічні відомості про Україну, пропонує інформацію про кримських татар, українське козацтво, польське дворянство та королів, та ін.
Книгу цю читали засновники і перші члени французької академії, була вона в бібліотеках вчених Босюе і Декарта, короля Франції Людовика XIV, Вольтера і Фуке, Наполеона. Елізе Реклю користувався нею при підготовці своєї знаменитої багатототомної праці «Земля і люди». Книга безпосереднього свідка воєнних подій в Україні інженера і картографа Г.Л. де Боплана «Опис України» упродовж багатьох десятиліть була чи не єдиним авторитетним джерелом, з якого історики, географи, політики брали безліч цікавої і потрібної інформації.
Книга слугувала першоджерелом Д.Яворницькому, коли він писав «Історію запорізьких козаків». М.Драгоманов використав цю книгу у праці «Про українських козаків, татар і турків». Уривки з книги Боплана подавав у своєму дослідженні «Культурные переживания» український вчений-етнограф М.Сумцов. Історик І.Крип’якевич широко використав 12 карт та уривки праці французького інженера.
Користувались «Описом України» і письменники. Її, безперечно, знав Т.Шевченко, М.Гоголь користувався нею при створенні повісті «Тарас Бульба». Постать Боплана зустрічаємо в романі М.Старицького «Богдан Хмельницький» та в химерному романі О.Ільченка «Козацькому роду – нема переводу».
Можна стверджувати, що Гійом Левассер де Боплан відіграв щодо козацької України ту ж саму роль, що й Колумб для Америки. Про Україну писали й раніше, але вперше з’явився цікавий детальний яскравий опис цієї землі, людиною яка добре вивчила її історію, звичаї та культуру.
