210 років від дня народження Панаса Семеновича Роговича (1812 – 1878), першого українського палеоботаніка.
Опанас Семенович Рогович народився у січні 1812 року на хуторі Рогівлі Стародубського повіту Чернігівської губернії. Середню освіту здобув у Чернігівській гімназії, а у 1834 році вступив до Київського університету. Перша його праця на тему «Викласти докладно і повністю всі способи точного визначення температур в усіх випадках», написана у 1837 році, була відмічена радою університету срібною медаллю. Після закінчення університету з 1838 по 1843 роки П.С. Рогович працював викладачем математики у Клеванській та Київській гімназіях. З 1843 по 1847 роки перебував у відрядженні за кордоном для удосконалення знань з мінералогії. У 1847 році П.С. Рогович здобуває ступінь магістра по мінералогії і географії за наукову працю «Про викопні риби губерній Київської, Волинської та Чернігівської». Повернувшись у 1847 році з-за кордону, працює викладачем на кафедрі ботаніки у Київському університеті. З 1852 року Панас Семенович – директор Ботанічного саду університету (нині Ботанічний сад ім. О.В. Фоміна). У 1853 році П.С. Рогович успішно захищає дисертацію на вчений ступінь доктора природничих наук на тему «Основа рослинної статистики губерній Київської, Чернігівської та Полтавської». Впродовж 1853-1868 років працює професором ботаніки Київського університету.
Усі свої сили П.С. Рогович віддав для науки, для вивчення природи рідного краю. Результатом його багаторічної кропіткої праці був гербарій на 10000 аркушів, флористичні збірки і дорожні нотатки він використав для написання відомих ботанічних праць, зокрема «Огляд судинних і напівсудинних рослин, що входять до складу флори губерній Київської, Чернігівської та Полтавської» (1855).
Зібраний гербарій П. С. Рогович передав університету. Гербарій прислужився наступним поколінням ботаніків при написанні книги «Флора УРСР», ця колекція у Національному Гербарію України нараховує 12 260 гербарних аркушів 1469 видів із 547 родів і 92 родин флори колишнього Київського Навчального Округу, над вивченням якої вчений працював протягом багатьох років. У ході досліджень вчений старанно збирав і записував народні назви рослин, повір’я, перекази про рослини. Впорядковані ним матеріали народного фольклору вийшли в світ під назвою «Словник народних назв рослин Південно-Західної Росії з деякими повір’ями і розповідями про них».
Останні роки життя, вже перебуваючи на пенсії, П. С. Рогович присвячує дослідженню палеонтологічних об’єктів Київської губернії, користуючись підтримкою Київського товариства дослідників природи. Одна з таких праць – «Про викопних риб губерній Київського навчального округу, а саме про хрящових риб і ганоїдів» — була відмічена Демидівською премією.
Проте вчений, на жаль, встиг опрацювати і літературно оформити далеко не всі свої палеонтологічні колекції. Тільки частина з них потрапила до музею університету, але значна кількість зникла безслідно.