Краєзнавчі мініатюри:    345 років тому (1675) засновано Ніжинське грецьке братство

    Греки оселилися в Ніжині понад три сторіччя тому. Цьому передував ряд історичних подій.
   Основними причинами переселення греків в Україну були втрати народом Греції національної і державної незалежності. У 1453 р. війська турецького султана Магомета II захопили столицю Візантійської імперії  місто Константинополь, для православного народу Еллади настали нелегкі часи османської окупації. Щоб врятувати національну культуру, рідну мову та православну віру, тисячі греків емігрували до сусідніх земель.
   В Україні у ті часи відбулася революція під проводом Б. Хмельницького. Торговельні зв’язки з Польщею і Західною Європою були порушені. А тим часом, через відсутність своєї промисловості в Україні, потреба в іноземних товарах за кілька років війни значно виросла. Ось при таких умовах Б. Хмельницький і звернув увагу на грецьких купців. У 1657 році гетьман видав кілька універсалів, якими надав грекам право вільної торгівлі та звільнив від підпорядкування місцевому уряду.
   Незабаром перші колоністи добралися до своєї нової батьківщини. Вже на 1687рік в Ніжині існувало грецьке братство, якому всіляко допомагав Іван Мазепа, жертвуючи гроші на храми. В 1696 році гетьман клопотав про затвердження Статуту Грецького братства. Воно виникло насамперед, для захисту релігійних прав і свобод переселенців. Ніжинське грецьке братство мало орган самоврядування, компромісну розправу, а з 1785 року магістрат, власний суд, привілеї безмитної торгівлі.
   Економічні та культурні зв’язки греків Ніжина швидко перетворили місто у впливовий центр міжнародної торгівлі Східної Європи. Тричі на рік тут відбувалися великі ярмарки, на які приїжджали купці не тільки з Гетьманщини та Московщини. Проторовані ніжинськими греками-комерсантами шляхи вели до осередків торгівлі на теренах сучасних Польщі, Австрії, Німеччини, Угорщини, Болгарії, Італії, Туреччини, Румунії, Греції та країн Близького Сходу. У Ніжині торгували східними коштовностями та шовком, бухарськими овчинами та бавовною, соболями та сибірською білкою, астраханською солоною рибою та ікрою, німецьким сукном та шерстю, австрійськими косами та шкіряними виробами, італійськими винами та сушеними фруктами, грецькими прянощами та ладаном.
   Окрім торгівлі, члени Ніжинського грецького братства ремісникували, зокрема займалися бламарництвом (виготовленням з хутра шуб тощо).
   Прославилися ніжинські греки своєю благодійністю, яка поширювалася не тільки на співвітчизників, але й на країну, що стала для них другою батьківщиною. Відомі грецькі меценати Зой Каплані, Стефан Бубас, брати Зосими, братии Ризарі, родини Доболь та Тернавіотів за власні кошти будували церкви, школи, богодільні, вели видавничу та просвітницьку діяльність. У книгозбірнях грецьких церков та училищах накопичуються унікальні духовні скарби – стародавні грецькі манускрипти та середньовічні видання античних письменників, філософів, істориків та географів.
   Важко уявити, чим би був сучасний Ніжин без греків, без унікальних пам’яток архітектури, які залишилися у спадок від грецької громади. Справжніми окрасами стародавнього міста є перлини минулого: грецькі храми, будівлі кав’ярні та грецького училища, численні купецькі будинки, які  утворюють унікальний історико-архітектурний комплекс.
   Драматичною та насиченою була історія ніжинської грецької громади XVII-XIX ст., яка за висловом академіка ВУАН К.В. Харламповича, стала унікальним явищем в історії України.