На північному сході України знаходиться перлина садибної архітектури – палацово-парковий ансамбль «Качанівка» — Державний заповідник з 1981 року.
За свою історію палац «Качанівка» змінив декількох власників, які мали цікаве та наповнене подіями життя. Кожен господар додав до палацового комплексу щось своє.
Назва «Качанівка» походить від прізвища придворного співака Федора Івановича Каченовського, власника цих земель у 40-х роках XVIII століття.
Сама садиба була заснована графом, відомим російським полководцем П. О. Румянцевим-Задунайським як одна із його резиденцій у 1770 р. Український зодчий М. Мосципанов звів розкішний палац у романтичному стилі і заклав чудовий парк.
У 1808-1824 р. садибою володіють український поміщик Г. Почека і його дружина Параска Андріївна (за першим шлюбом Тарновська). Вони перебудовують палац у стилі російського класицизму, зводять нові будівлі різного призначення. Навколо палацу на основі природного лісу закладають пейзажний парк із квітковими клумбами, алеями, гаями, дібровами, мальовничими озерами. Ніні Качанівський парк є пам’яткою садово- паркового мистецтва XVIII с. і одним з найбільших пейзажних садів в Україні та Європі.
Період володіння меценатами Тарновськими розпочався з 1824 р. і тривав більше 70 років. За цей час територія садиби стала відомим культурним осередком для талановитих митців. Тут написав свої кращі твори талановитий український художник Василь Штернберг, працював над оперою «Руслан і Людмила» Михайло Глинка, писав картину «Вечорниці» Ілля Рєпін, сюди навідувався український поет Тарас Шевченко. Тут бували і творили Микола Гоголь, Марко Вовчок, Микола Маркевич, Михайло Врубель та багато інших знаних на весь світ митців. Альбом почесних гостей Качанівки налічує 608 автографів.
В. Тарновський (молодший) мав найбільшу колекцію козацьких реліквій, зброї та обладунків. Серед раритетів були шабля Б. Хмельницького, особисті речі І Мазепи, С. Палія, П. Полуботка, К. Розумовського, клейноди, гетьманські універсали, портрети відомих козацьких діячів. А ще В. Тарновський створив унікальну збірку Шевченкіани і видав альбом з фотографіями Шевченківських офортів. Зібрання вважається безцінним музеєм раритетів. Збережені після революції речі із колекції були передані до Чернігівського історичного музею.
У 1897 р. садибу викупив цукровий магнат П. Харитоненко. Він організував капітальну перебудову палацу, змінив інтер’єр, провів телефон і електрику та значно розширив садово-парковий комплекс.
Останніми господарями приватного маєтку стала донька П. Харитоненка Олена зі своїм чоловіком у 1914-1918 рр. За час їхнього господарювання садиба, як і раніше, процвітала. Тут розмістилась картинна галерея та велика бібліотека, шанувалися найкращі традиції минулого, гостювали цікаві люди.
З 1918 р. садибу очікував період занепаду. До визнання Качанівки у 1981 р. Державним історико-культурним заповідником тут розміщувались дитяча комуна, воєнний шпиталь, оздоровчо-лікувальні заклади.
Палацово-парковий комплекс мало змінився із часу свого заснування. Двоповерховий палац зберігся до наших днів у непоганому стані. До палацу також примикають два одноповерхові флігелі. Збереглася й башта, побудована як водонапірна споруда, Георгіївська церква у стилі ампір початку 19-го ст. та господарська споруда кінця 19 ст.
Палац «Качанівка» дозволить поринути у атмосферу світських прийомів та повсякденного життя еліти. Ви зможете прогулятися кімнатами та залами для урочистих прийомів, постояти на балконі з видом на пейзажі парку і ставки. Доторкнутися до картин та книг, якими захоплювалась тодішня інтелігенція. Посидіти за чайним столиком і відчути себе привілейованим гостем маєтку. Кожен сервіз, підсвічник чи годинник у Качанівському палаці – це ексклюзивна старовинна річ, яка складала побут відомих та заможних людей того часу. Дозвольте собі побачити та відчути, як жили олігархи минулих століть, а Качанівська садиба Вам у цьому допоможе!
