165 років тому народився Дмитро Іванович Яворницький (1855-1940).
Дмитро Іванович Яворницький увійшов в історію української науки, культури, літератури як видатний історик, фольклорист, етнограф, археолог, лексикограф, краєзнавець, письменник, громадський діяч. Через все своє життя він проніс щире, романтичне захоплення найколоритнішим явищем в історії України XVI–XVIII століття – запорізьким козацтвом. Різнобічний талант, природна обдарованість і неймовірна працелюбність вченого вражали сучасників. Особливо хотілося б підкреслити, що Д. Яворницький не належав до так званих «кабінетних» істориків. Починаючи з 1882 року і впродовж 50 літ він мандрував землями колишніх запорозьких вольностей, проводив розкопки, записував пісні, перекази, знайомився з місцевими старожилами — нащадками запорожців, навіть перепливав Дніпрові пороги на дубах. Не раз він ламав руки й ноги на порогах, ледь не загинув під час розкопок кургану — і все це за для того, щоб відчути й збагнути героїчний дух історії, донести її до читача. Його творчий доробок насправді велетенський: він опублікував понад 200 праць, в тому числі 50 окремих книг (історичних досліджень, збірників документів, художніх творів, нарисів тощо).
Але найголовніша з них – фундаментальна тритомна “Історія запорозьких козаків”. На її сторінках висвітлено політичну, економічну, соціальну, культурну, духовну спадщину козацтва, побут, торгівлю, відносини з зовнішнім світом. Окремі роботи Дмитра Івановича присвячені діяльності Гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного, славетних запорозьких кошових отаманів Івана Сірка та Петра Калнишевського, отамана задунайського козацтва Йосипа Гладкого.
Д. Яворницький був натхненним популяризатором української історії та культури. Окрім численних наукових та науково-популярних публікацій у періодиці, важливу роль відігравали його лекції, передусім з історії запорозького козацтва, археології, кобзарського мистецтва.
Д. Яворницький відвідував Чернігів у 1900, 1905 і 1907 роках. На прохання керівництва громадської бібліотеки він прочитав кілька платних лекцій. Протягом двох годин публіка насолоджувалася імпровізацією молодого вченого, який із захопленням, без нотатків читав лекції. Частину грошей було перераховано на потреби бібліотеки.
Дмитро Іванович Яворницький належить до тих самобутніх талантів, які, подолавши тяжкий шлях сумнівів і поневірянь, зазнавши утисків і переслідувань, принесли на вівтар власної долі самовіддану працю і любов до свого народу. Вченому вдалося змінити погляди цілого покоління українців на власну історію і повернути героїчні сторінки козацтва в пам`ять народу. Він залишив після себе спадщину, яка без сумнівів входить до низки найкращих надбань української і світової культури.