«Людина починається з любові й болю…»

(до 100-річчя від дня народження
Кузьми Тимофійовича Журби (11.11.1922-19.11.1982) –
українського поета, журналіста,
члена Спілки письменників України (1963)

     Серед  мальовничих поліських лісів і лук на Чернігівщині  розкинулося стародавнє село Хрещате. Саме тут, серед багатої поліської природи у працьовитій родині сільського теслі 11 листопада 1922 р. народився наш земляк, поет та  журналіст Кузьма Тимофійович Журба.
     Друкуватися почав з 1938 року, у своїх творах захоплено оспівував любов до рідного краю, його історію та сучасність. Писав також для дітей.
     1941-го закінчив Чернігівський сільськогосподарський технікум, 1942 року — Харківське військово-медичне училище.
     Учасник німецько-радянської війни, відзначений бойовими нагородами.
     Протягом 1951—1956 років працював на Чернігівському обласному радіо, а в 1956—1982 роках — у редакції обласної газети «Деснянська правда».
     Довгий час очолював обласне літературне об’єднання, від 1963 року — член Спілки письменників України. Саме йому завдячують за публікацію своїх перших віршів у «Деснянській правді» і Володимир Дрозд, і студенти Ніжинського педінституту Євген Гуцало та Леонід Горлач, і випускник школи з Макіївки Носівського району Станіслав Реп’ях, і солдат залізничного полку в Чернігові Дмитро Іванов, які згодом стали відомими українськими письменниками.
     Кузьма Журба завжди був бажаним гостем на літературних засіданнях музею Михайла Коцюбинського.
   Творчість К. Журби аж ніяк не відповідає його прізвищу. За своєю натурою він був повною протилежністю власному прізвищу, завжди випромінював радість, мав ясні веселі очі, добру лагідну усмішку, щедре любляче серце.
     Кузьма Тимофійович Журба був тонким ліриком в усьому: радіорепортажах,  поетичних рядках, газетних нарисах  і в повсякденні. Його поезія сповнена щирістю і щедрістю душі, ніжністю, філософським осмисленням світу. Кузьма Журба вмів бачити й відчувати красу і радість життя та дарувати наснагу читачам.
     Пам’ять про поета і журналіста вшановано меморіальною дошкою на стіні будинку по вулиці Гетьмана Полуботка у Чернігові в якому тоді була редакція «Деснянської правди», вулиця його імені в рідному Хрещатому. На будинку школи, де він навчався, встановлено меморіальну дошку.
     Завершити хочеться словами ветерана, що пройшов пекло війни та найбільше за все у житті цінував мир та свободу: