У березні нинішнього року виповнюється 190 років від дня народження нашого земляка, видатного українського правника, професора Київського університету, автора першого підручника кримінальної справи і упорядника відомої праці «Права, за якими судиться малоросійський народ», також громадського діяча старої громади, батька видатних синів – Ігоря, Володимира і Богдана, які разом з Володимиром Вернадським започаткували Академію наук – Олександру Федоровичу Кістяківському (1833–1885).
Олександр Кістяківський народився 26 березня 1833 року у селі Городище на Чернігівщині. Він навчався у Чернігівській духовній семінарії та на юридичному факультеті Київського університету, стажувався в університетах Відня, Гейдельберґа, Берліна, Неаполя і Рима.
Досліджував О. Кістяківський українське звичаєве право, історію права та судовий устрій Гетьманщини. Вчений з критичним складом розуму, усталеними принципами, О. Кістяківський намагався поєднати західноєвропейські традиції криміналістики з українським правом.
Олександр Федорович залишив по собі величезний творчий спадок: понад 70 наукових статей в журналах «Киевская старина» й «Киевские университетские известия», збірник законів «Права, за якими судиться малоросійський народ» (1879), «Дослідження про смертну кару» (1867), «Елементарний підручник загального кримінального права» (1875) та інші.
Названі праці суттєво збагатили юридичну науку. Їх визначальною рисою є прагнення автора до встановлення об’єктивної природи наявних правових інститутів і визначення ефективних механізмів їх використання на користь суспільства.
Найвагоміший науковий внесок О. Ф. Кістяківського у формуванні української правової системи — його багаторічна праця по збиранню, систематизації та опублікуванню зі своєю передмовою видатної пам’ятки права та правової думки, першого кодексу українського права — «Права, за якими судиться малоросійський народ» (1879). Збірник законів і правил судового устрою, що діяли на Лівобережжі – одна з видатних пам’яток української культури, яка зберігалася в архівах Києво-Печерської лаври.
Велику науково-дослідну і педагогічну роботу вчений поєднував з адвокатською практикою. Він був присяжним повіреним, гласним Київської думи, головою Київського юридичного товариства, директором Київського тюремного комітету.
Поряд з професійною, О. Ф. Кістяківський займався також громадською діяльністю, яка часто ставала причиною неприємностей на службі. Був активним членом «Старої Громади», соратником М. П. Драгоманова, В. Б. Антоновича, О. П. Куліша, М. І. Костомарова. Зблизився з багатьма відомими громадськими діячами, зокрема: О. Русовим, П. Чубинським, В. Антоновичем.
Свою відданість служінню правопорядку та юридичній науці Олександр Федорович Кістяківський передав своїм синам – Богдану, Володимиру та Ігорю, які також стали відомими юристами.
Погляди О. Ф. Кістяківського на шанування гідності й прав людини, соціальні гарантії економічних, політичних, культурно-національних потреб сьогодні не лише становлять інтерес, й мають фундаментальне значення для розвитку демократичної Української держави.
Для більш детального ознайомлення з життям та науковою і громадською діяльністю О. Ф. Кістяківського можна переглянути віртуальну виставку
