Розділи Польщі 1772, 1793 і 1795 років – це й одна з “болючих точок” європейської історії, російсько-польських відносин. Вони так чи інакше спричинили довгий ланцюг трагічних подій, серед яких польські повстання 1830 – 1831 і 1863 – 1864 років і наступні невдалі спроби царської адміністрації інкорпорувати Польщу до складу Російської імперії, двозначності декларацій Лютневої революції по польському питанню.
Потім, після проголошення Польщею незалежності в 1918 році, – радянсько-польська війна 1920 – 1921 років, що завершилася масовою загибеллю наших військовополонених у польському полоні, і трагедія Катині й Мідного, вступ радянських військ у Польщу 17 вересня 1939 року й фактична співучасть за рік до цього Польщі в мюнхенській змові (ультиматум Чехословаччини з вимогою повернути Тешенську область). Просте перерахування суперечливих подій, які гостро, а часом болісно сприймаються тим, що встають у цьому контексті, показує, наскільки важливим і актуальним залишається об’єктивне дослідження польського питання в його історичній ретроспективі.
|
|
Польща – нарис історії / за ред. В. Менджецького, Є. Брацисевича; пер. з пол. І. Сварника. – Варшава, 2015. – 368 с. |
|
|
История Польши : в 3-х т. Т. 1 / под ред. В.Д. Королюка [и др.]. – М. : Акад. наук СССР, 1954. – 583с. : ил. + портр., карт. |
|
|
Дильонгова Г. Історія Польщі 1795-1990 / Г. Дильонгова ; пер. з пол. – К. : ВД “Києво-Могилянська академія”, 2007. – 239 с. |
