Рєпін Ілля Юхимович (1844 – 1930 рр.)
Художник народився в Чугуєві на Харківщині і прожив там перші 19 років. Малювати почав ще змалку. Першим вчителем, що давав йому уроки малювання, був його двоюрідний брат Трохим Чапигін. Згодом навчався іконопису в майстерні Бунакових, підробляв розписуванням храмів.
У 1863 р. Рєпін від’їздить до Санкт-Петербургу, де вступає до малювальної школи Товариства заохочування художників. Саме там на талановитого юнака звернув увагу художник Крамской. До петербурзької Академії мистецтв Рєпін вступає з другої спроби, яку закінчує з золотою медаллю. Шість років стажувався в Парижі.
З 1878 року — член Товариства передвижників.
Найвідомішими художніми творами Іллі Юхимовича Рєпіна є «Бурлаки на Волзі», «Хресний хід в Курській губернії», «Відмова від сповіді», «Не чекали», «Іван Грозний і син його Іван», «Арешт пропагандиста», «Запорожці пишуть листа турецькому султанові», портрети.
З 1894 року І.Ю. Рєпін стає викладачем Академії мистецтв в якій пропрацював 13 років. 1898-1899 – посідав посаду ректора.
Ілля Рєпін своєю творчою і педагогічною діяльністю був пов’язаний з Україною і ніколи не втрачав з нею зв’язків. Близько 180 творчих доробків різних жанрів висвітлюють українську тематику. Прикладом є «Запорожці пишуть листа турецькому султанові», «Не чекали», «Українська селянка», «Портрет Т. Шевченка» та інші.
У 1915 р. художник відвідав Чугуїв, з метою створити у рідному місті «Діловий двір» — вільні художні майстерні. Також він допомагав Спілці образотворчих мистецтв ім. В. Верещагіна в м. Миколаєві, був поважним членом Київської літературно-артистичної спілки, Київської спілки старовини й мистецтва.
Художник підтримував ідейно та фінансово київську рисувальну школу, яку відкрив його приятель художник Микола Мурашко.
У Рєпіна було чимало учнів — це українські художники Фотій Красицький, Олександр Мурашко, Микола Пимоненко, Семен Прохоров, Ігор Грабар, Никанор Онацький, Іван Макушенко та інші.
Ілля Юхимович приятелював з багатьма видатними постатями того часу: Марком Кропивницьким, Дмитром Багалієм, Василем Тарновським, Дмитром Яворницьким та ін.
Через усе життя він проніс любов до українських пісень, які любив співати сам.
Помер Ілля Рєпін 30 вересня 1930 р. І був похований, за заповітом художника, без труни у садибі «Пенати». На могилі було посаджено дерево.
В Чугуїві, на Батьківщині, відкрито меморіальний музей І.Ю Рєпіна. Експозиція музею висвітлює чугуївський період в житті і творчості художника, а також зв’язки художника з Україною, які не уривалися протягом усього життя. У музеї представлені чотири оригінали ікони, які належать пензлю великого майстра і були написані ним з 14 до 18 років. Саме вони характеризують витоки таланту і ранню, маловідому творчість художника. Також в експозиції представлені і більш пізні роботи — портрет Маріанни Верьовкіної, малюнки, офорти.
Роботи українського художника Іллі Рєпіна – це яскраве явище світової культури. Історія, релігія, соціальна несправедливість, краса людини і природи – теми, що висвітлював художник у своїх роботах. Ілля Юхимович подарував світові полотна в жанрі реалізму.
Зв’язок із рідним містом, Слобожанщиною і Україною Ілля Рєпін зберіг до кінця життя, а українські мотиви посідали одне з визначних місць у творчості художника.
Рєпін Ілля Юхимович
