Марина Гримич – одна з найвідоміших українських письменниць, науковиця та видавчиня.
Народилася 4 квітня 1961 року в м. Києві в родині перекладача й видавця Віля Гримича та професорки Київського університету імені Тараса Шевченка Галини Гримич.
Закінчила слов’янське відділення філологічного факультету Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка.
Пройшла всі ієрархічні сходинки науковця від старшого лаборанта Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнографії АН УРСР до кандидатки філологічних наук, докторки історичних наук, професорки Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Університету Альберти (Канада).
Довгий час письменниця займалася виключно наукою, як фольклористка й етнографиня. Вона об’їздила з етнологічно-антропологічними експедиціями всю Україну та низку зарубіжних країн, написала дослідження про життя української діаспори в Канаді та Бразилії.
Працюючи в Міжнародній школі україністики, розробила методику викладання української мови як іноземної.
У художній літературі – з початку 2000-х, працює як у белетристиці, так і в серйозній інтелектуальній романістиці.
У творчому доробку Марини Гримич понад 20 різножанрових романів.
Книги письменниці вражають своєю історичною правдивістю й витонченою українською мовою.
Твори Марини Гримич перекладено французькою, англійською, польською, чеською, арабською мовами.
Твори Марини Гримич
