Гуляючи доріжками стародавнього Дитинця, блукаючи поміж гармат, церков, пам’ятників та альтанок, серед зеленої гущавини парку ви неодмінно побачите таку собі жовтеньку будівлю. Це пам’ятка архітектури XIX століття – колишня жіноча гімназія. Наразі тут знаходиться Чернігівський обласний художній музей ім. Г. Ґалаґана.
Наприкінці 70-х років ХХ століття утворилася філія в Чернігівському історичному музеї, яка концентрувала у собі художній доробок багатьох століть, що складався з 8 000 творів образотворчого та декоративного мистецтва. Окреме приміщення колекція отримала у 1983-му році.
В основу музею лягла колекція, зібрана представниками відомого козацького роду Ґалаґанів. Невеликою за обсягом, але неоціненною за змістом є колекція західноєвропейського живопису, представлена творами італійських художників XVII — XVIII століть. Голландський та фламандський живопис — твори батального та побутового жанру, яскраві натюрморти. В окремій залі розміщені полотна міфологічного характеру та євангельські сюжети. Гордість колекції — живописне полотно «Концерт» відомого голландського художника Гендрика Тербрюггена, датоване 1626 роком. Мистецтво Франції XVIII-XIX століть представлено картинами таких знаних майстрів як Юбер Робер, Етьєн Моріс Фальконе, Франсуа Помпон.
Численними є музейні твори українських художників різних епох. Це полотна українських корифеїв ХХ століття – М. Жука, М. Самокиша, С. Шишка, М. Глущенка, М. Дерегуса, Т. Яблонської, А. Коцки, єдина в Україні робота Шаповаленка «Портрет італійки», та багатьох інших. У музеї зберігається рання робота Івана Айвазовського. Коли Ґалаґан із ним познайомився і придбав цю картину, художник був ще нікому невідомим.
У фондах музею зберігається єдина в Україні колекція творів яскравого представника українського образотворчого мистецтва ХХ століття Олександра Савченка-Більського. Це близько 200 графічних та живописних творів, датованих 1920-1980-ми роками всесвітньо відомого митця. Уродженець Чернігівщини, підхоплений виром подій громадянської війни, Олександр Савченко-Більський 1923 року опинився в Парижі, де й прожив до самої смерті (1991 р).
Творча спадщина Олександра Савченка-Більського — це роботи в різних мистецьких жанрах. Здебільшого художник працював в ужитковій графіці та рекламі — створював святкові листівки, ілюстрації до книжок і журналів для французьких видавництв. Оформлював вітрини великих торгівельних домів, проектував посуд, меблі, орнаменти для тиснення на шкірі, займався облаштуванням помешкань. Рідше писав олійні й пастельні краєвиди, портрети, натюрморти з квітами. Також виготовляв зображення гетьманів, письменників та політичних діячів на замовлення українських видавництв, ілюстрував пластунський журнал «Скоб», що друкувався в Парижі 1937 — 1940 рр. Окрім світських творів, важливу сторінку творчості Савченка-Більського становить іконографія. Він виконав два іконостаси для українських церков Парижа — католицької та православної.
На схилі літ, у 1983 році, О. Савченку-Більському пощастило побувати на батьківщині— туристом. Саме після цієї поїздки він передав більшу частину своїх робіт в Україну до Чернігівського художнього музею. У 2003 р. відбулась перша персональна виставка майстра на Батьківщині в художньому музеї, на якій було представлено близько 50 графічних робіт, а також живописних творів, наданих донькою художника Ірен Годійо з Франції.
Олександр Васильович ніколи не сумнівався, що Україна врешті-решт стане незалежною. Запорукою цього були його незламна віра і щира любов до рідного краю.
Чернігівський художній музей
