115 років тому (1906) почала свою діяльність культурно-освітня громадська організація «Просвіта» на чолі з М.Коцюбинським.
27 грудня 1906 року у Чернігові було відкрито українське товариство «Просвіта» (що пов’язано із маніфестом Миколи II про дарування свобод). Перші загальні збори товариства відбулись у залі Чернігівської міської управи під головуванням І.Л.Шрага, який на той момент очолював українську парламентську громаду при Державній думі. На початку зборів І.Л. Шраг зачитав присутнім статут товариства. На зборах було також обрано членів правління товариства. До нього увійшли: І. Шраг – адвокат, В. Коцюбинська – дружина М. Коцюбинського, М. Коцюбинський – службовець статистичного бюро, В. Андрієвський – службовець губернської земської управи, Ф. Левицька – службовець губернської земської управи, М. Жук – вчитель малювання, митець. Головою товариства «Просвіта» було обрано М. Коцюбинського. Він керував «Просвітою» у 1906-1908 рр.. Протягом першого року існування до товариства вступило 300 осіб (з них понад 100 жінок). Приміщення знаходилось на Миколаївський вулиці.
Товариство приділило велику увагу організації української бібліотеки й читальні для населення губернії. Через попередні заборони українські книжки видавались малими накладами, або за кордоном. Але за допомогою відомих письменників і вчених, чернігівцям вдалось сформувати непогану бібліотеку, яка мала широкий попит. Члени «Просвіти» організовували так звані читання рефератів. Це були лекції з української культури, із сучасних політичних і суспільних проблем. У 1907 р. вдалося провести 14 вечорів з читаннями рефератів, які супроводжувались концертами.
Влітку 1907 року відкрито філію «Просвіти» у Ніжині. На початку 1908 року відкрилася філія Чернігівської «Просвіти» у Козельці.
З кінця 1907 р. влада почала повертатись до старих порядків. Чернігівська «просвіта», яка від самого початку діяльності відчувала опір чиновників, зазнавала щодалі більших утисків. Влада не дозволила відкрити кіоск з продажу української літератури. Особливо безглуздо виглядала спроба зірвати концерт знаменитого композитора М. Лисенка. Чернігівському поліцмейстеру запропонували виключити з Товариства найбільш політично неблагонадійних, а саме: М. Коцюбинського, Віру Коцюбинську – дружину Михайла Михайловича, Феодосію Шкуркіну-Левицьку – вчительку сирітського будинку, члена «Братства Тарасівців», І.Шрага – адвоката, відомого громадського діяча, Ольгу Андрієвську – члена музично-драматичного товариства, яким керував Коцюбинський, Леонтія Шрамченка – працівника чернігівського статистичного бюро, Ольгу Калинську – активну учасницю різних просвітницьких заходів.
1910 року із програми вечорів, які організувала Чернігівська «Просвіта», цензура виключила все, крім співів. Поліція ретельно спостерігала за дотриманням цих вимог. Навіть на дитячих вечорах було заборонено читати вірші українською мовою. Товариству заборонили провести Шевченківський вечір і народні читання. 25 липня 1911 року «Просвіта» остаточно припинила свою діяльність, приміщення й бібліотека були передані земській управі.
Незважаючи на жандармські утиски, вилучення всіх членів із чернігівського товариства «Просвіта», організації все ж вдалося відродитися. 18 березня 1917 року в Чернігові було проведено перші привселюдні збори «Просвіти», які відбулись у залі колишнього дворянського зібрання. Головою Ради став Ілля Шраг, також до неї увійшли Іван Коновал, Віра Коцюбинська, Михайло Жук. У 1917-1919 рр «Просвіта» залучає українців до участі в національно-культурному відродженні. Коли до влади приходять більшовики, діяльність товариства призупиняється, аж до часів горбачовської перебудови – кінця 80-х років.
Фомська С. Становлення та діяльність Чернігівської «Просвіти» (1906—1908 рр.). Сіверянський літопис. 2010. № 2-3. С. 185-192 |
Фомська С. Відродженнядіяльностітовариства “Просвіта” на Чернігівщині усічні 1917 – грудні 1918 років (за матеріалами “Черниговской земской газеты”). Скарбниця Української культури. Збірник наукових праць. Випуск 12. С. 170-177. |