Вісімнадцяте століття було епохою наукових відкриттів та формування людини нового типу — з раціоналістичним світобаченням й високою самосвідомістю. Саме такою людиною був визначний релігійний діяч України, філософ, проповідник, поет, ректор Києво-Могилянської академії, Григорій Осипович Кониський (у чернецтві Георгій) народився в заможній родині в місті Ніжині на Чернігівщині. Походив із шляхетської родини. Про дитячі роки Григорія не збереглося жодних відомостей. Знаємо лише, що в 11 років, після закінчення початкової полкової школи, його віддають на навчання до Києво-Могилянської академії. Там він навчається у класах поетики, риторики і філософії. Його навчали чудові викладачі, послідовники прогресивних ідей Нового часу: Стефан Калиновський, Сильвестр Кулябка, Михайло Козачинський, Симеон Тодорський.
Як один із найздібніших учнів після завершення навчання у 1743 році Григорій Кониський був залишений в Академії викладачем. А вже 11 серпня наступного року він приймає чернечий постриг з іменем Георгій.
У 1751 році став ректором Києво-Могилянської Академії, викладав піїтику, риторику, філософію. Григорій Осипович започаткував новий напрямок у викладанні філософії, вміло поєднавши науку та віру. Поряд з викладацькою роботою чернець Георгій починає займатися творчістю.
Кониський пише драму-мораліте, тобто повчальну драму «Воскресеніє мертвих» (1746-1747). В основу твору покладено притчу про багатія й злидаря Лазаря. Оригінальність «Воскресенія мертвих» полягає в тому, що драматург дає героям не біблійні чи українські імена, а іноземні: чесний простий трудівник має ім’я Гіпомен, а багатія названо Діоктитом. Цей прийом дав змогу Григорію Кониському з більшою мірою узагальнення, правдивіше відтворити несправедливість, яка панує на землі. Описуючи події, які нібито відбулися в чужих краях, драматург говорить про те, що діється в Україні: йдеться про насильницьке вилучення козацькою старшиною земель у малозаможних козаків. У драмі Григорія Кониського діють алегоричні персонажі, в неї введено канти, які коментують те, що відбувається на сцені. Між діями розігруються інтерлюдії з життя простого народу, зміст яких перегукується зі змістом драми.
Крім великих праць («Філософського курсу» та «Воскресение мертвих») Г. Кониським складено і проголошено близько 80 (опубліковано 70) промов та проповідей. У 1990 р. опубліковано двотомник праць Г. Кониського.
Основу щастя Григорій Кониський вбачав у пізнанні людиною своєї сутності. Віра в розум і широкі можливості людини, а також просвітницька діяльність споріднюють Г. Кониського з Г. Сковородою.
Наукова бібліотека запрошує переглянути віртуальну виставку «Автор драми з Ніжина Григорій Кониський» присвячену життю та діяльності відомого земляка.
