У чернігівському Троїцькому соборі до початку XX ст. знаходилась чудотворна ікона чернігівської «Іллінської Богоматері». Вона належить до чудотворних ікон, яка дуже відома як у самій Україні, так і за її межами. В самому ж Чернігові починаючи з XVII ст. без неї не обходилась жодна більш-менш визначна подія. Адже саме ікони Богородиці – найпоширеніші й найулюбленіші іконописні образи в Україні. З образом Божої Матері українці пов’язували свої надії на краще життя, мир і достаток.
На сьогоднішній день історію чудотворної ікони чернігівської «Іллінської Богоматері» можна викласти таким чином. Завдяки книгам Д. Туптала відомий рік написання і автор твору. Ікона написана у Чернігові 1658 р. Григорієм (у чернецтві Геннадій) Константиновичем. Д. Туптало назвав його «маляром лубенським». Цілком можливо, він походив з міста Дубно на Волині. Ікона була встановлена у намісному ряду іконостаса Іллінської церкви у Чернігові. Той іконостас до наших днів не зберігся. Нині існуючий іконостас зроблений і встановлений у другій половині XVIII ст. Чудотворною ікона «Іллінської Богоматері» стала у 1662 р.: на протязі 8 днів Іллінська Богоматір плакала.
Незабаром була навала татар на Чернігів. Отримавши вночі звістку про напад, ченці негайно зібралися в церкві і, помолившись, сховалися в печері прп. Антонія. Опівночі татари увірвалися в монастир. Вони розорили все, що знайшли в ньому. Всі ікони храму були перекинуті, або знищені. Неушкодженою залишилася тільки чудотворна ікона Богоматері.
Чернігівська чудотворна ікона Іллінської Богоматері одразу після 1662 р. стала дуже популярною. Про чудеса від неї друкувались книги, їй присвячували вірші поети. Чудеса Божої Матері через її чернігівську ікону описав святитель Димитрій Ростовскій у книзі «Дива Пресвятої і Преблагословенної Діви Марії» (Новгород-Сіверський, 1677) і «Руно орошенное» (Чернігів, 1683). Пізніше про чернігівську ікону Божої Матері писав святитель Тобольський Іоан.
Тому з’явилось багато «списків» (копій) ікони, що мали таку ж саму чудодійну силу, як і оригінал. Нині копії чудотворної ікони є в чернігівському Єлецькому монастирі, у зібраннях Національного художнього музею в Києві, Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній».
Саме для цієї ікони гетьман Іван Мазепа замовив диво ювелірного мистецтва – розкішну срібну шату. Шата кіота ікони Іллінської Богородиці – унікальний витвір золотарства, понад 80 років зберігалася в Чернігівському історичному музеї імені В.В. Тарновського у розібраному вигляді. За 300 років свого існування пам’ятка зазнала певних пошкоджень: були втрачені окремі деталі, у кількох місцях з’явилися розриви металу, на платівках чимало отворів від цвяхів, якими вони прибивалися до кіота, сліди ремонтів. На початку 2010 року шата кіота ікони Іллінської Богородиці була відреставрована фахівцями Національного науково-дослідного реставраційного центру України і отримала друге життя. Нині відреставровані шати ікони виставлені в Чернігівському історичному музеї імені В. Тарновського.
Чудотворний образ зник після закриття Троїцько-Іллінського монастиря у 1924 році. Сучасне місцезнаходження ікони невідоме.
Ікона Іллінської Богоматері