Зв’язок України з Європою має тисячолітню родинну історію. Велику роль тут зіграли доньки Київських князів, що свого часу стали королевами багатьох європейських країн – Франції, Польщі, Угорщини, Данії.
Жінок зі знатних родин Київський Русі виділяв високий, як на той час, рівень культури. Вони знали не тільки рідну мову, але й грецьку та інші іноземні мови, математику, середньовічну філософію, астрономію, навчалися риториці і «лікарським хитростям». Розум, освіченість київських князівен і княгинь вихваляли зарубіжні джерела, написані іноземцями, – «Історія датських королів», «Хроніка Гельмольда» і інші.
У добу Київської Русі шлюб був засобом зміцнення міжнародних відносин, тому українське коріння можна знайти у багатьох династіях і знатних родах. Це була велика честь для європейських монарших родин породичатися з представниками Київської Русі. Сьогодні ми розповімо вам про трьох легендарних українок, які увійшли в історію як правительки європейських країн. Це доньки Ярослава Мудрого, князя Київської Русі, відомого як “тесть Європи”.
Сама відома наймолодша донька Анна Ярославна, або Анна Київська, Анна Руська (бл. 1032 – бл. 1079), що стала королевою Франції (1051-1060), дружиною Генріха І. Знала п’ять мов, листувалася з Папою Римським, була активною жінкою як на свій час. На грамотах, якими Генріх роздавав пільги, часто зазначено: «за згодою дружини моєї Анни», «у присутності королеви Анни». У архівах Франції є документи, підписані ANA PЪHNA («Анна Регіна»). Саме Анна Ярославівна привезла в Париж Біблію, на якій потім присягали всі французькі королі. По смерті Генріха вийшла заміж за графа Крепі-і-Валуа, що очолював опозицію, — через кохання до королеви граф пішов від дружини, проігнорувавши навіть власне відлучення від церкви як багатоженця.
Найстарша донька Єлизавета Ярославна, або Єлісіф, Олісава (бл.1025 – після 1067) стала дружиною норвезького конунга Гаральда ІІІ Суворого. Познайомилася зі своїм обранцем, коли мала 5 років, а він 15. Підлітком любила читати книжки й провадити вчені розмови, а Гаральд присвячував їй безліч віршів. Кохання подружжя було шаленим та недовгим: після зради королева переїхала у монастир, де переписувала літописи й виховувала доньок. Після загибелі Гаральда у 1066 році вийшла заміж за його супротивника — короля Данії Свена ІІ. Згодом і донька Інгігерда побралася зі Свеновим сином Олафом І і стала данською королевою.
Анастасія Ярославна, Агмунда (бл.1028 – після 1074), середня донька вступила в шлюб з угорським королем Андрашем. Цей шлюб був укладений по любові. На той час коли був укладений шлюб, Андраще не був королем, але Анастасія, як і її батько вірила в те що він стане ним. Так і склалося, у 1046 році, після придушення повстання зичників Андраш зі своєю дружиною прибув до Угорщини. У 1047 році їх разом коронують у Секешфехерварі. За переказами, услід за князівною прибуло з Русі чимало ченців, відтак Анастасія засновувала православні монастирі в Угорщині.
Доля кожної з українок, які посіли престоли Європи в XI-XIII ст. засвідчують міцні зв’язки Київської Русі з європейськими країнами в епоху Високого Середньовіччя.
Історії київських князівен ще раз доводять, що Україна здавна пов’язана з Європою не просто дипломатичними зв’язками, а також і кровними зв’язками. Ось чому Україна – це і є Європа. Ми рідні не тільки по крові, а й у незмінному прагненні свободи та здатності відстоювати правду і справедливість попри всі перепони.
