«Художній дивосвіт Марка Черемшини»

(150 років від дня народження Марка Черемшини(Івана Юрійовича Семанюка) (1874-1927)) 

     Марко Черемшина, український письменник та громадський діяч, адвокат, доктор права.
     Народився 13 червня 1874 року в селі Кобаки на Станіславщині (Івано-Франківщина). Навчався у сільській школі, після її закінчення вступив до Коломийської гімназії. Здобувати вищу освіту вирушив до Відня з наміром потрапити на медичний факультет, але за відсутності коштів, вступив до найдешевшого, від того й непопулярного — юридичного факультету. У 1906 році Іван Семанюк одержав диплом доктора права, переїхав до містечка Делятин та став помічником адвоката.  
     1912 року відкрив власну адвокатську канцелярію в м. Снятині й залишився працювати там до кінця життя, захищаючи права селян від австро-цісарської і польсько-шляхетської сваволі. Його адвокатська контора стала центром громадського життя містечка.
     Перші літературні спроби датовані 1895 роком, а через рік у газеті «Буковина» з’явилося його оповідання «Керманич». У травневій книзі «Літературно-наукового вісника» за 1899 р., редагованого І. Франком, було надруковано два «образки з гуцульського життя» — «Святий Николай у гарті» і «Хіба даруймо воду». В 1901 р. вийшла окремою книжкою збірка новел «Карби». Ця збірка одразу поставила Марка Черемшину до  кращих молодих українських письменників.
     З 1919 року з’являються нові оповідання Марка Черемшини, присвячені руїні галицького села, спустошеного подіями першої світової війни: «Село вигибає», «Село потерпає», «Бодай їм путь пропала», «Перші стріли» тощо.
   25 квітня 1927 року раптово і передчасно обірвалося життя Марка Черемшини.
     Письменник у своїх творах  створив яскраві, дивовижні образи людей з народу та показав колоритну панораму життя гуцульського села впродовж понад чверті століття.
     До 150 років від дня народження Марка Черемшини до вашої уваги добірка видань про життєвий шлях письменника та його творчість з фондів Наукової бібліотеки.
     Більш детальну інформацію можна отримати, завітавши до Наукової бібліотеки та з електронного каталогу за посиланням

Марко Черемшина