Цього року Україна відзначає 990 років першої писемної згадки про Спасо-Преображенський собор у Чернігові – пам’ятки світового масштабу.
Спасо-Преображенський собор розташований в історичному середовищі Чернігова- центрі колишнього дитинця. Був головною архітектурною домінантою міста. Завдяки високим вежам, що фланкують західний фасад, і зараз відіграє роль важливої домінанти.
Спасо-Преображенський собор орієнтовно було закладено у 1036 році князем чернігівським Мстиславом Володимировичем, братом великого князя київського Ярослава Мудрого. У часи правління Рюриковичів будівництво храмів було засобом демонстрації влади та потужності.
Цікаво, що архітектурно Спасо-Преображенський собор відрізняється від багатьох давньоруських храмів. Будова унікальна тим, що подібну конструкцію не має жодний з відомих храмів того часу. У плануванні просторового рішення об’єднано схему візантійського хрестово-купольного храму з елементами романської базиліки. Такі храми були переважно у Малій Азії та Закавказзі. Можливо, на зведення чернігівського храму князь Мстислав, який княжив колись Тьмутаракане, міг запросити майстрів зі східних земель.Технологія, у який почали будувати Спасо-Преображенський собор найближче до тої, що використовували саме на Кавказі.
Тобто, заклала собор одна група майстрів, а закінчили будівництво Спаського собору зовсім інші зодчі, вже по смерті Мстислава. Ця друга група майстрів, скоріш за все, походила з Константинополя та будувала Софію Київську. Сам собор був збудований з плоскої плінфи та каменю на вапняково-цем’янковому розчині візантійської традиції. Фасади собору оздоблені орнаментальними візерунками, що викладалися цеглою під час мурування (меандри, плетиво, хрести). Поєднання цегляних візерунків, пошарового мурування з плінфи та природного каменю з широкими смугами розчину надавало фасадам Спаського собору особливої урочистості і мальовничості.
Виняткову увагу приділяли внутрішньому оздобленню храму. У давні часи інтер’єр був багатшим і красивішим, аніж сьогодні. Стіни та склепіння були прикрашені фресковим живописом, підлогу з різьблених шиферних плит (рожевий сланець) оздоблювала різнокольорова мозаїка.
У Чернігово-Сіверській землі не було храму величнішого за Спаський собор. Відразу після побудови він став кафедральним собором Чернігівської єпархії, центром суспільного та державного життя та виконував цю функцію майже дев’ять століть.
Кафедральний Спаський собор з найдавніших часів був князівською усипальнею. У храмі було поховано дружину та сина князя Мстислава, князів: Гліба Святославовича (1078 р.), Олега Святославовича (1115 р.), Володимира Давидовича (1161 р.), Святослава Ольговича (1165 р.), Всеволода Святославовича (1196 р.); чернігівських єпископів: Лазаря Барановича та Амвросія Дубкевича. Також тут спочив чернігівський святий Ігор Ольгович.
Головний престол Собору освячено на честь Преображення Господнього. До середини ХІХ ст. існували ще два бічні престоли – Трьох святителів та Покрови Богородиці. З 1857 року південний престол був переосвячений на честь Чернігівських мучеників Михайла та Феодора.
Спасо-Преображенський собор дає нам унікальну можливість доторкнутися до стародавньої архітектури часів Київської Русі й побачити її практично у первозданному вигляді. І ще раз нагадаємо, що таких старих храмів, які дійшли не фрагментарно, а повністю збереженими є тільки два – Софія Київська та Спасо-Преображенський собор у Чернігові.
Спасо-Преображенський собор