І.І. Пантюхов увійшов у вітчизняну історію як лікар, антрополог, етнограф і публіцист. Він був видатним дослідником свого часу і, за свідченням сучасників, мав винятковий розум та своєрідний погляд на різні наукові проблеми.
Іван Іванович Пантюхов народився 19 липня 1836 року в селі Кривоносівка Новгород-Сіверського повіту Чернігівської губернії (нині Середино-Будський р-н Сумської обл.) в сім’ї військового. Іван був здібним учнем, спочатку навчався у Чернігівській гімназії, згодом у Новогород-Сіверській, яку закінчив у 1856 році. У 1856 році вступив на медичний факультет університету святого Володимира в Києві. У 1862 році закінчив університет зі ступенем лікаря. Служив військовим лікарем на Кавказі, у Санкт-Петербурзі, Києві та Одесі. Брав участь у російсько-турецькій війні 1877–1878. Від 1900 мешкав у Києві.
З 1968 року І.І. Пантюхов був одружений з Ольгою Миколаївною фон Кнорринг, у шлюбі народилося шестеро синів. Іван Іванович Пантюхов прожив близько 75 років і помер 15 червня 1911 року.
За своє життя Іван Іванович написав понад 150 робіт в галузі медицини, медичної географії, санітарії, антропології, етнографії, хімії, кліматології, статистики, історії та інших наук і по праву вважається одним з найплідніших дослідників ХІХ – початку ХХ століття. Він не був професійними вченим і писав свої праці у вільний від основної роботи час.
Однак його праці мали істотний вплив на розвиток вітчизняної медицини, антропології, етнографії та інших наук. Основні праці: Медицина в Глухове // Соврем. медицина. 1862. № 39; Лекарственные растения Южной России. К., 1869; Опыт санитарной топографии и статистики Киева. К., 1876; Население города Одессы. (По сведениям, собранным в Одесском воинском присутствии). О., 1885; Куреневка. Медико-топографический очерк. К., 1904; Киевский и Уманский уезды в антропологическом отношении. К., 1907; Малорусский тип. Эпоха литовско-польская. К., 1910.
