У 2020 році виповнюється 180 років від дня публікації збірки поезії Т. Г. Шевченка «Кобзар». У читальній залі демонструється виставка збірок «Кобзаря» різних років видання з фондів Наукової бібліотеки. Запрошуємо до цікавого перегляду.
Ще древні говорили, що книжки, як і люди, мають свою історію. Та, мабуть, не знайдеться такої книги, доля якої була б подібна до «Кобзаря». Починаючи з часу й обставин написання кожного твору, підготовки до друку та виходу в світ, розповсюдження, переслідування і навіть конфіскації, а значить знищення, все це захоплюючі сторінки життєпису цієї безсмертної книжки.
Власну історію має і перший «Кобзар». 1840, 26 квітня за сприяння відомого письменника Євгена Гребінки у Петербурзі вийшло перше видання «Кобзаря» Тараса Шевченка.
«Кобзар» надрукувало приватне видавництво Фішера в Санкт-Петербурзі коштом полтавського землевласника Петра Мартоса. До «Кобзаря» увійшли 8 поезій: «Перебендя», «Катерина», «Тополя», «Думка» («Нащо мені чорні брови»), «До Основ’яненка», «Іван Підкова», «Тарасова ніч» та «Думи мої, думи, лихо мені з вами». Книга мала зручний формат і була видрукувана на якісному папері тиражем 1000 примірників.
Арешт і заслання поета в 1847-му спричинили заборону й вилучення «Кобзаря» з книгосховищ, через що видання стало рідкісним.
Сьогодні у світі збереглося лише кілька примірників книги.
Друге видання побачило світ у 1844-му під назвою «Чигиринський Кобзар»-передрук першого видання «Кобзаря» з додатком поеми «Гайдамаки».
23 січня 1860 р. у друкарні П. Куліша вийшло нове видання “Кобзаря” з портретом автора. Книга надрукована коштами Платона Симиренка, відомого цукрозаводчика і мецената. Тираж “Кобзаря” складав 6050 примірників. Це видання було значно повніше попередніх: сюди увійшло
17 творів Тараса Шевченка.
Четверте видання «Кобзаря» з’явилося в 1861 році в журналі «Основа» за редакцією Василя Білозерського.
Ще більш розширеним (вміщувало більшість позацензурних творів поета) було празьке видання «Кобзаря» 1876. Це видання здійснив за дорученням київської «Громади» Олександр Русов.
У Женеві Михайло Драгоманов видав кишеньковий варіант «Кобзаря» репринтним способом. Розмір книжки 9 на 5 см. До України книги були завезені контрабандно в упаковках з під цигарок.
1880 року Михайло Драгоманов видав версію «Кобзаря» українською латинкою.
1889 року Кобзар уперше був виданий у Києві.
З дореволюційних видань “Кобзаря” найкращою і найповнішою вважається україномовна збірка видана Іваном Франком у Львові 1908 р.
Трагічною була доля людей, які готували до друку «Кобзарів» 1931 та 1933 років. Відомі вчені — Михайло Новицький і Андрій Річицький, ілюстратор, видатний графік Василь Сідляр були репресовані.
Починаючи з 30-х років і до середини 1980-х, радянська ідеологія не сприймала деяких високопатріотичних творів поета.
Сьогодні «Кобзар» повертається до читачів без цензурних спотворень та редакторської переробки. Він продовжує бути щонайпершою українською книгою.
На жаль, Наукова бібліотека не має оригіналів “Кобзаря” 1844, 1860, 1908р. У фонді рідкісних видань зберігається фототипія позацензурного примірника видання 1840 року, факсимільне видання позацензурного примірника 1840 р., факсимільне відтворення третього (1910 р.) «Кобзаря» за редакцією В.М. Доманицького, оригінали видань 1944 р. та 1947 р., видання 1961 р. ілюстроване та художньо оформлене народним художником СРСР Касяном В.І., ювілейне (до 150-річчя від народження Т.Г. Шевченка) видання “Кобзаря” 1964 р.. маємо примірники «Кобзаря» англійською та німецькою мовами.
