25 жовтня виповнюється 210 р. від дня народження «найвидатнішого серед молодих і наймолодшого серед видатних» — так називають французького математика Е. Галуа. Він був генієм першої величини, життя якого обірвалось на дуелі, підлаштованій його політичними супротивниками. Еваріст народився в місті Бур-ля-Рен, що розташоване за 10 км від Парижа. Коли Еварісту виповнилося 4 роки, батька обрали мером міста, і цю посаду він обіймав протягом 15 років.
Мати Еваріста була дочкою судді. Вона виховувала сина до 12 років. Була його першим учителем. Це була розумна жінка, гарно освічена, яка давала йому уроки, поки він не перестав бути дитиною. Утім у листах Еваріста Галуа немає жодних згадок про матір. Водночас він визнає, що батько для нього — означає все.
У 12 літньому віці Галуа залишив батьківський дім і вступив до Королівського ліцею Людовіка Великого, в якому свого часу навчалися Мольєр, Гюго, Делакруа. Цей ліцей зараз найпрестижніший у Парижі. Про роки, проведені в ліцеї, залишились спогади «дивакуватий, балакучий, невживчивий».
У 4, 3, 2-му класах він вважався гарним учнем і навіть отримав похвальну грамоту на загальному конкурсі на краще написання твору грецькою мовою. Коли Галуа виповнилося 15 років – йому довелося повернутися на повторне навчання в 2 клас. Тоді й відбулася знаменна подія: Еваріст Галуа відкрив для себе математику.
Відкривши для себе світ математики, він сильно змінився, став недбало ставитися до занять з інших предметів, чим викликав вороже ставлення до себе з боку викладачів гуманітарних наук. Еваріст записався в ліцеї у спеціальний математичний клас. Викладав у цьому класі талановитий викладач 33-річний Луї Поль Еміль Рішар. Професор відразу зрозумів, що Галуа математично обдарований юнак, і звернувся з проханням про його прийом до Політехнічної школи без екзаменів. Хоча це прохання й не мало наслідків, але позитивно вплинуло на юнака, і він активно зайнявся новаторськими математичними дослідженнями. У віці 17 років Галуа взявся за одну з найскладніших математичних проблем – розв’язання в радикалах алгебраїчного рівняння довільного степеня. Рішар допоміг юному студенту опублікувати його перші наукові статті та переконав послати повідомлення в Академію наук. Зазначимо таких звернень було три — і всі вони закінчились безуспішно.
У негараздах долі Галуа бачив перш за все не випадковий збіг обставин, в результат поганої соціальної організації, яка прирікала талант на вічне бідування. І з усім запалом юності він включається до боротьби за політичну перебудову суспільства.
В 19 років, коли його вигнали зі школи, Галуа залишається без засобів до існування, він вирішує заробляти на життя читанням публічних лекцій у книжковій крамниці. Записується в артилерію Національної гвардії. 14 липня 1831 р. Галуа разом зі студентом права Дюшатле, які були на чолі колони маніфестантів — заарештували.
Після розгляду справи, Дюшатле засудили до трьох місяців тюремного ув’язнення, Галуа – до дев’яти.
На думку деяких істориків, така розбіжність у термінах ув’язнення пов’язана зі згодою Дюшатле співпрацювати з таємною поліцією. І це стає версією, за якою саме Дюшатле стає суперником на дуелі з Галуа.
За час перебування у в’язниці здоров’я Еваріста погіршилось, і 16 березня 1832 р. його перевели до тюремної лікарні, яка була під наглядом поліції. Саме там він познайомився з чарівною дівчиною, в яку закохався. Це була Стефанія Дюмотель.
За версією А. Дюма, супротивником Галуа на дуелі був Пеше д’Ербенвіль, начебто він дізнався про близькі стосунки Галуа зі Стефанією.
Дуель відбулася о 6-й годині ранку 30 травня 1832 р. у передмісті Парижа. Першим вистрілив супротивник Галуа. Еваріст не втримався на ногах і упав на землю, де його залишили напризволяще. Рана виявилася смертельною.31 травня 1832 р. Еваріст Галуа помер.
