140 років від дня народження Івана Петровича Крип’якевича (1886-1967), українського історика, академіка АН УРСР, автора наукових досліджень про українську козацьку державність та Богдана Хмельницького, низки підручників з історії України, діяча бібліотеки Наукового товариства імені Шевченка.
Іван Крип’якевич народився 25 червня 1886 року у Львові. У 1904 році закінчив польську гімназію і до 1909 року навчався на філософському факультеті Львівського університету.
Потяг до історичної науки проявився в Івана Крип’якевича ще 1902 року, коли молодий гімназист потрапив до бібліотеки Наукового товариства імені Шевченка (НТШ), де познайомився з М. Грушевським, який надовго став для молодого вченого символом української історичної науки та, принаймні, десять років вів свого учня по щаблях знань.
Іван Крип’якевич, характеризуючи семінари М. Грушевського, зазначав глибоку ерудицію та неабиякий досвід дослідника. Відзначав М. Грушевського як прекрасного педагога, писав про нього, як ввічливого й доброзичливого вчителя.
Під впливом Грушевського Іван Крип’якевич поринув у світ джерелознавства та історичної аналітики. Уже з 1905 року він активно друкується в альманахах НТШ, беручи участь у роботі історико-філософської секції, виступаючи з науковими доповідями, рецензіями, архівними розвідками. Перша вагома праця І.П. Крип’якевича— «Матеріали до історії української козаччини» (1908) — увійшла до фундаментального восьмого тому «Джерел до історії України-Руси» під редакцією М. Грушевського. У 1911 році Крип’якевич захистив докторську дисертацію «Козаччина і Баторієві вольності» — цілковито національний, патріотично – осмислений історичний текст, що продовжував традицію української історичної школи.
Зрештою, оцінюючи І. Крип’якевича як учня М. Грушевського, відомий історик
Я. Дашкевич писав, що він був «найвидатнішим і найпліднішим учнем найбільшого українського історика».
Іван Петрович назавжди лишився відданим і беззастережним прихильником М.С. Грушевського. У 1935 році вийшла у світ книга «Михайло Грушевський. Життя й діяльність», яка стала виявом глибокої пошани і вдячності автора до свого великого вчителя.
Усе своє життя вчений присвятив глибокому вивченню історії України, очолював історико-філософську секцію Наукового Товариства Шевченка, довгі роки працював у Львівському університеті імені Івана Франка.
Найважливіші історичні праці Івана Крип’якевича присвячені періоду Козаччини і Хмельниччини – «Матеріали до історії української козаччини» (1914), «Студії над державою Богдана Хмельницького» (1925-1931), «Богдан Хмельницький» (1954) та ін. Він також є автором багатьох праць з історіографії («Українська історіографія»; 1923), археології, історії культури («Історія української культури»; 1937), численних науково-популярних нарисів з історії України («Велика історія України»; 1935), «Історія українського війська» (1936, співавтор) та підручників «Оповідання з історії України», «Коротка історія України для початкових шкіл» (1918), «Огляд історії України» (1919), «Історичні проходи по Львові» (1932) та ін.
Пропонуємо вашій увазі, шановні читачі, віртуальну виставку «Найвидатніший учень М. С. Грушевського (І. П. Крип’якевич – історик України)», де ви знайдете чимало праць визначного історика, різноманітні матеріали про його життя і творчість.
