В усі віки і в усіх народів державний прапор був однією з найвищих і шанованих святинь. Прапор символізував єдність земель і племен, консолідував міста і краї в державу, а духовно й історично близькі етноси – в націю. Під прапором воїни вирушали у похід, з прапором виступали на захист своєї батьківщини, прапор символізував стабільність держави й урочистість тих чи інших всенародних подій, свят.
Державний прапор України затверджений Верховною Радою 28 січня 1992 року. Це стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів, зі співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3.
Згідно із найбільш популярним тлумаченням колірної гами прапора, синя його смуга символізує ясне небо, а жовта – золоті пшеничні ниви. Цікаву версію що до походження синіх і жовтих кольорів висунув історик та мовознавець зі Львова Б. Якимович. На його думку, слово «хохол» монгольського походження і складається з двох частин: «хох» — синій, блакитний, небесний, «улу» (юлу) — жовтий.
Вперше поєднання синього і жовтого з’явилося на гербі Львова: Данило Галицький подарував місту, заснованому у 1256 році, герб із зображенням жовтого лева на блакитному тлі.
Золотий і синій кольори з XIV ст. офіційно використовувалися на гербі Руського королівства. Також ці барви є і на гербах місцевої знаті, князів, шляхтичів.
Прапори козаків Запорізької Січі також часто мали поєднання синьо-жовтого, особливо починаючи з XVIII століття. Часто у запорожців були сині стяги, прикрашені золотистими орнаментами, образами православних святих або ж козаків.
Під час революційної «Весни народів» 1848 р. синьо-жовтий прапор вперше замайорів на міській ратуші Львова. Від тоді полотнища в національних кольорах почали використовувати у Галичині, Буковині та на Закарпатті під час проведення Шевченківських та інших свят.
Поступово поняття про синьо-жовтий український прапор поширюється на закарпатські землі, а з початком масової еміграції українців у кінці ХІХ століття за океан — і на поселення в Америці.
Протягом ХХ століття наш прапор пройшов шлях народного визнання й юридичного оформлення. Важливі події українського державотворення, боротьби за свободу країни, акції протесту та непокори відбувалися під національним стягом. За комуністичного тоталітарного режиму український прапор символізував спротив. Під синьо-жовтим прапором відбулися проголошення Української державності: у 1917—1921 роках, під час української революції, цей стяг був державним прапором Української Народної Республіки й Української Держави, у 1938—1939 роках синьо-жовтий стяг був прапором Карпатської України, у 1941 році — Української Держави, у 1991 році, після розвалу СРСР, цей прапор де-факто використовувався як державний стяг незалежної України, та три революції новітнього часу: «на граніті» та два Майдани, а нині ведеться війна проти російсько-імперської навали на Донбасі та в Криму.
Державний Прапор України став символом нашої країни, втіленням національної єдності, честі та гідності, традицій державотворення, історії та сьогодення.
