Вороний Георгій Феодосійович — великий вчений XIX—XX століття, один з найбільш цитованих математиків світу, автор шести фундаментальних монографій, передусім із теорії чисел. Більш того, роботи Г. Вороного значною мірою визначили подальший розвиток таких напрямків сучасної математичної науки, як геометрія чисел та аналітична теорія чисел.
Георгій Вороний народився 28 квітня 1868 році в с. Журавка (нині — Чернігівська обл.) в родині відомого своєю просвітницькою діяльністю професора Феодосія Вороного, сучасника й знайомого Тараса Шевченка. Закінчивши Прилуцьку гімназію, сімнадцятилітній Георгій вступив до Петербурзького університету. Там юний математик виявив блискучі здібності і після закінчення повного курсу навчання (1889) був залишений при університеті для підготовки до професорського звання. Після захисту магістерської дисертації (1894) призначений професором Варшавського університету. У 1897 році захистив докторську дисертацію, а в 1907 році обраний членом-кореспондентом Петербурзької Академії наук.
Головним результатом дисертаційних праць українського математика був опис загального кубічного поля цілих алгебраїчних чисел та побудова алгоритму для обчислення основних його одиниць, який згодом отримав назву: алгоритм Вороного. Узагальнення алгоритму неперервних дробів марно шукали протягом усього XIX століття найкращі математики Європи. За цей науковий внесок Г. Вороний отримав премію (1896) імені академіка В. Буняковського (до речі, теж видатного українського математика, українця, віце-президента Петербурзької Академії наук (1864-1889), почесного члена всіх російських університетів і багатьох наукових товариств). Лише через 42 роки алгоритм Вороного заново відкрили німецькі математики.
Математичні об’єкти – діаграми Вороного – нині широко застосовуються у багатьох актуальних напрямках науки: в комп’ютерній графіці, геометричному моделюванні, конструюванні роботів, розпізнаванні образів, створенні штучного інтелекту, побудові географічних інформаційних систем, мікробіології, радіаційній фізиці, фізичній хімії, астрономії, астрофізиці, кристалографії, медицині, археології, картографії тощо.
Г.Ф. Ворний все життя самовіддано служив науці. 20 листопада 1908 року, після загострення хвороби нирок, Георгій Феодосійович Вороний помер. Згідно з останньою волею вченого він був похований у Журавці.
Наукові ідеї Георгія Вороного житимуть, допоки існуватиме математика.
