Міліца Василівна Нєчкіна (25. 02 1901–16. 05.1985) – відомий радянський історик, академик АН СРСР. Автор праць з історії руху декабристів, революційного руху, історіографії.
Вона народилася у старовинному центрі української культури — місті Ніжині. Сім’я жила у великому на той час двоповерховому будинку. Міліца Василівна залишила дуже теплі і милі спогади про роки дитинства, що пройшли в Ніжині. Згадувала родинні свята, висаджені весною біля училища різдвяні ялинки, мамин «Кобзар», свою няню, те як після дощу збирала і потайки їла (бо цього не дозволяли) печериці, які знаходила біля помешкання на піщаній доріжці, та багато іншого.
Вона пройшла щасливий, але складний життєвий шлях: від студентки Казанського університету до академіка АН СРСР, теоретика й практика історичної науки. Її підручник з історії СРСР навчав і виховував не одне покоління радянських школярів, а на наукових ґрунтовних дослідженнях формувався не один вчений і викладач вузів радянської країни.
Головні її праці присвячені російській історії, революційному рухові і суспільно-політичній думці ХІХ ст., загальній концепції російського історичного процесу, історіографії і методології історії.
До числа найвідоміших праць належать: «О. С. Грибоєдов і декабристи» (1947 р.), 2-томне видання «Рух декабристів» (1955 р.), «Василь Йосипович Ключевський. Історія життя і творчості» (1974 р.), «Зустріч двох поколінь» (1980 р.) та ін. Є автором понад 450 друкованих праць.
М. В. Нєчкіна – надзвичайний педагог, педагог від Бога. Під її керівництвом підготовлено близько сотні кандидатів і докторів історичної науки. Добрий, уважний, толерантний учитель, вона наполегливо вела своїх вихованців до обраної ними мети.
Померла М. В. Нєчкіна 16 травня 1985 р. у Москві, похована на Новодівочому кладовищі.
Не забуло славетну землячку й місто Ніжин. При Ніжинському аграрному інституті створена кімната-музей М.В. Нєчкіної; є в Ніжині також вулиця, що носить її ім’я.
Міліца Василівна Нєчкіна